Menu
  • Ru
  • Ua
  • En
  • Ru
  • Ua
  • En
  • Семь смертных грехов. Тщеславие – Рома Хропко

    Электронная сцена – это ярмарка тщеславия или доска почета? Как артисты относятся к премиям и хейтерам? Какие музыкальные достижения вызывают гордость, а какие – взывают к самоупоению? 

    На эти и другие вопросы отвечает апостол чисто киевского саунда – Рома из Criminal Practice.

    Рома Хропко занимается музыкой в различных ее формах около восьми лет. Работал во многих жанрах. За последний год нащупал вектор, в котором хочет развиваться, но не собирается останавливаться.

    «Я постійно перебуваю в пошуку. Музики так багато. І для мене це певне колекціонування. Хочу володіти усіма звучаннями. Вміти робити все, що вже створено, і створювати те, чого ще не було».

    Вместе с друзьями – Владом Ступаренко, он же HOPPER FIELD, и Владом Ковалевым aka GHETTO SUNRISE, Рома создал музыкальную группировку Criminal Practice. За два года существования ребята организовали ряд трендовых вечеринок, запустили популярную серию подкастов Criminal Cast и основали собственный лейбл. Лейбл отражает вкус Сriminal Practice – тот самый актуальный «киевский саунд», который они планируют популяризировать.

    Первый релиз «Circle Movement» – это компиляция с треками от молодых украинских продюсеров Grec и Sasha Zlykh, а также участников формации CP, Hopper Field и Ghetto Sunrise. Второй релиз запланирован на начало 2020 года. На следующем EP можно будет услышать собственный трек Ромы и совместную композицию с Hopper Field.

    Ближайшая вечеринка при участии ребятLocals: Criminal Practice в River Port 27 декабря.

    «Рейтинги впливають на рядового слухача, який не сильно цікавиться всією глибиною електронної музики, а споживає те, що на поверхні».

    Після якого музичного досягнення артист може й зазнатися?

    Думаю, зазнаватися може кожен в певній мірі. Наприклад, комусь достатньо, аби його творчість похвалив кумир, на якого він рівняється, або його роботу взяв на реліз відомий і шанований лейбл, а комусь – виступити на крутому івенті.

    Я вважаю, що такі «перемоги» повинні приносити хоча б мінімальне відчуття гордості, бо це і є певна внутрішня винагорода за свою роботу. Проте для деяких людей невеликі перемоги стають гордістю всього життя, за які вони досить міцно тримаються. І це повністю зупиняє розвиток творчості. Мені здається, немає досягнення, після якого можна вважати, що ти всіх переграв і отримав корону. Якщо людина щиро займається своєю справою, вона розуміє, що кінця в цій грі немає.

    Як ставишся до критики в соціальних мережах?

    Я з критикою в соціальних мережах ніколи не зіштовхувався. Завжди отримував конструктивні зауваження від людей, чия думка мені справді цікава. Треба зразу чітко усвідомлювати для себе цінність критики. Звертати увагу на коменти в якомусь фейсбуці від абсолютно невідомих осіб – пуста трата часу. Мене більше могло б зачепити байдуже ставлення до моєї творчості, ніж сама критика. Наявність критики означає, що мої роботи резонують з людиною. А це хороший знак.

    Премії, ТОП-100 та рейтинги мають значення на сучасній електронній сцені чи це не показник?

    Вони впливають на цінник артиста, якщо він працює на тому ринку, де такі речі мають якусь вагу. Також премії можуть бути певним інструментом для менеджерів. Рейтинги впливають на рядового слухача, який не сильно цікавиться всією глибиною електронної музики, а споживає те, що на поверхні. І, як мені здається, цей вплив викривлює уявлення про електронну музику в цілому.

    Пихатість – це коли... ти ігноруєш людей, які не можуть бути тобі корисними, забуваєш про елементи людяності та ділиш людей тільки на крутих, як ти, та усіх інших невдах, що не можуть досягти твого успіху.

    Поділися треком, яким ти пишаєшся.

    Пам’ятаю, як на Армі цього року вже під вечір неділі на Лісному Причалі грали Нойзар і Борис, і Назар поставив платівку Влада (Hopper Field), яку він нещодавно релізнув. Коли з динаміків вирвалися нищівні баси з треку, весь Причал загудів так, ніби чекав цього моменту цілий день. Я знаходився неподалік танцполу і спостерігав, як декілька людей, що тільки відійшли перекурити, враз полишили свій задум і з усіх сил побігли назад танцювати. Мабуть, ще ніколи я так щиро не радів і не пишався за роботи своїх друзів.

    May be interesting
    Анна Шелестун
    The author 160
    0
    Share article
    Feedback

    Ideas, collaborations, stories? Need advice or consultation? Do you know all about drugs or just want to say us something good? Write here, and we will answer!

    Thank you!
    Your question has been sent.

    We will give you an answer
    within three business days.