Меню
  • Ua
  • En
  • Ru
    •
  • Ua
  • En
  • Ru
    •

    Побачити, як народжується світ...

    Колись загорілася бажанням відвідати Камчатку, тому що у сюжеті показали, що там можна вживу побачити процеси формування «молодого» рельєфу – вулкани, гейзери, сірчані озера і т.д. Але коли їхала в Ісладнію, про неї я думала швидше, як про якусь красиву листівку, фотошпалери чи щось в такому плані. Я, хоч і знала, що там також є приблизно все те ж саме, але чомусь не розглядала з цієї сторони острів. І от тільки коли я сама побачила ці космічні пусті пейзажі, де хіба що зрідка росте один лиш мох, відчула запах сірководню, побачила, як з-під землі виривається гарячий пар, я згадала, що це ж воно – те, що я мріяла побачити, – народження землі!

    Цього разу це не була selfplanned тріп. Я вирішила, що давно не ходила в тривалі походи, а в походи я ходжу з Актур. Захочете комусь довірити повну організацію подібного плану поїздки – беріть їх, не прогадаєте. Крім того, що вас позбавлять головного болю «куди ж іти», «що ж там їсти» і «де ж там жити», ви отримаєте чудову компанію в особах досвідченого гіда і таких же, як ви, туристів-любителів.

    Але почалася моя подорож дуже нервово. Не буду тут розказувати усі пригоди, що супроводжували мій переліт, було їх предостатньо. Зрештою, я з горем навпіл таки прилетіла в Ісландію, але багаж мій не прилетів! А у мене там рюкзак, палатка, спальник і загалом все, що потрібно неготельному туристу. Уявіть собі мій стан, коли в якості «утєшитєльного призу» мені в аеропорту замість багажу видали косметичку з усяким дріб'язком типу зубної щітки і сказали, що, ймовірно, мій багаж прилетить наступним рейсом. Через 2 дні. Завіса.

    Так що у мене якось не виходило насолоджуватися краєвидами лавових полів по дорозі з аеропорту, та і Рейк'явік я не оглядала, як це має робити зразковий турист. І навіть екскурсія Золотим кільцем наступного дня не принесла того задоволення, яке могла б, хоча там реально є чим вразити.

    З екскурсії Золотим кільцем – водоспад Гюльфосс

    Дві перших ночі ми жили в кемпінгу Рейк'явіка. Кемпінг класний, з усіма умовами  – душ, кухня, розетки, пральні машини, розшерена їжа на фрістаф. Все б чудово, але спати все ж незручно без речей. Хоча дякую всім, хто прийшов на допомогу ціною власного комфорту! А крім того, ще цей полярний день. Прокинешся і думаєш, що пора на сніданок, бо вже ж сонце давно встало, аж на годинник глянеш – ніт! друга ночі.

    Та ж екскурсія – національний парк Тінгвелір

    Все ще Золоте кільце – долина гейзерів Хьойкадалюр

    Потім моя група поїхала в Ландманалаугар, звідки стартував наш похід, а я в аерпорт.

    До речі, Ісландія дорога країна. В них своя валюта – ісландска крона, яку дуже незручно переводити ні в гривню (1 грн = 5 крон), ні в євро (1 євро = 140 крон). Так-от, дорога до аеропорту туди-назад коштує близько 60 євро. Весь день я провела в аеропорту, але таки зустрілася з моїм коханим рюкзачком. І вже щаслива відправилась в Рейк'явік і нарешті виспалась! Одна в палатці, з власним спальником, на власному карематі!

    Наступного дня поїхала наздоганяти своїх. Вони мене чекали там же – в Ландмналаугарі. Це десь в середині острова, де нема ні асфальтованих доріг, ні цивілізації. Їхати годин 5. І тут на п'ятій годині in the middle of nowhere наш автобус поламався. От хто мені так карму то попсував? Пішла автостопити, бо автобус за нами приїде невідомо коли, а мене чекає група. Польські юристи на арендованому джипі під супровід польської попси довезли мене таки до своїх.

    Швиденько запакувалися у всі мембранки і дощовики світу, бо погода була відповідна, і вирушили. Весь день ішов дощ, дув вітер, видимість була обмежена, але тоді ще я була бодрá і вєсєлá, я ж нарешті з групою! І з рюкзаком! І «что мне снег, что мне зной!» тепер. Так було, поки ми не прийшли в кемпінг.

    Кемпінг – це пустота, що продувається шквальним вітром, і каміння серед чорного вулканічного піску, який під дощем перетвоюється в чорну срань, котра моментально обліплює все, що до неї торкається. Із благ цивілізації  – туалет з запахом виїдених очей і польова кухня, що, по суті, велика палатка з дверима. Іноді при спробі відчинити ці двері людей зносило разом з дверима. І такі лакшері умови доступні лише обраним, адже більшість туристів в Ісландії подорожують тільки там, де є цивілізація. Признаюся, в той вечір срані і вітру я й сама думала, що краще б автівкою подорожувала, і не розуміла, що я взагалі тут роблю, я ж їхала в красиву Ісландію, а приїхала в сраку (вибачайте за лексику, але так я і думала).

    Але потім вже я зрозуміла, для чого це все було. Адже я таки побачила Камчатку. Тобто я їхала в Ісландію, а приїхала на Камчатку! І це ж круто. От запитайте тепер тих туристів, що автівкою, чи смакували вони яйцями і сосисками, приготованими в гейзері? Чи фоткались у льодовикових печерках? Чи відчували, яка тепла земля там, де пахне сірководнем? А ми – так! Це дуже круто.

    Процес приготування обіду в гейзері

    У зв'язку з погодними умовами мій телефон був десь у надрах того, що на мені одягнено, тому моїх фоток тут мало, основному роботи відчайдушного Міші selflogs.

    Тут ще згадаю, що після другого похідного дня наша наскрізь промокша група розділилася на умовно «старих і немічних» та «молодих і енергійних». Старі виявили бажання проміняти палатку на притулок – це просто собі приміщення, де ти можеш поспати в сухості. Із зручностей – матрац на підлозі в загальній кімнаті і кухня. Але реальна зручність – можливість просушити речі. За такі нечувані блага прийшлось доплатити 50 євро. Тобто загальна вартість 70 євро з людини. Бачили таке? Я, до речі, була серед старих

    Может быть интересно
    Valentina Red
    Автор статьи 05
    0
    Поделиться статьей
    Обратная связь

    Идеи, коллаборации, истории? Нужен совет или консультация? По вопросам сотрудничества, получения профилактических средств и любым другим - пиши здесь:

    Спасибо!
    Ваш вопрос отправлен.

    Мы предоставим вам ответ
    в течение трех рабочих дней.