Як психоделічний досвід може дестабілізувати і як з цим впоратися
Авторка: Анастасія Рубан, нейропсихологиня, дослідниця
▪▪▪
«Мушу визнати, що моя депресія зменшилася після [терапевтичних] сесій [з психоделіками], але я стала також більш тривожною. Я спала все менше і менше, стискаючи болюче серце вночі і молилась, щоб те, що хотіло вломитися через двері, які я зачинила між собою і забуттям, не прорвалося. [...] Мій розум втратив сюжетну лінію [психоделічного досвіду], але моє тіло не може забути повідомлення. Моя тривога стала безпредметною, загальною. Я не могла свідомо намацати об'єкт, якого я боялась. Те, що я пам'ятала з того досвіду, було у тілі. Те, що я знала, було у плоті». [1]
Це слова однієї людини з тих, хто брав участь у клінічному досліді, присвяченому вживанню псилоцибіну в лікуванні депресії. Її досвід – невідособлений. Деякі особи з ПТСР, що проходили сесії з МДМА у дослідженнях MAPS (Multidisciplinary Association for Psychedelic Studies), згадують свою участь у терапії так:
«Коли ефект [МДМА] сходив, у мене було якесь глибоке відчуття, що щось залишилося абсолютно невирішеним і відкритим. Це було як пекло всередині, і воно вийшло тільки наполовину, а решта залишилася. Я не вважаю, що вони добре оцінили небезпеку простору, на який мене вивели. У мене було сильне і жахливе відчуття, що я надто залежна від них [терапевтів] і страх, що це не вирішиться, і я не зможу з цього вийти». [2]
«Знаєте, я порівнюю це з відкритою операцією на серці: вони [терапевти] розрізали мою грудну клітину, виправили недолік у серці, але потім всі просто відійшли від операційного столу, і моя грудна клітина все ще залишилася розкритою. Цього ж ніхто б не пережив». [2]
Ці свідчення контрастують з нарацією стосовно психоделіків, особливо в англомовних ЗМІ, де в останні десять років не бракує ентузіастичних стверджень щодо позитивних ефектів психоделіків і в умовах психотерапії, і при натуралістичному (неконтрольованому експериментально) вживанні. Коли п’ять років тому я переглядала наукову літературу на тему важких або небажаних ефектів психоделіків, нелегко було знайти інформацію стосовно якихось інших побочок, крім нечастих кейсів психозу, тривалого перцепційного розладу, викликаного галюциногенами (довготривалі флешбеки, анг. Hallucinogen Persisting Perception Disorder) і так званих “бед тріпів”. В основному наукова література була зосереджена на доведенні терапевтичних властивостей психоделіків. Сьогодні все більше набирає обертів дискусія щодо важких психоделічних ефектів у контексті натуралістичному і психотерапевтичному.
Психоделічний досвід, як і будь-який досвід альтернативних станів свідомості (медитація, транс, голодування, відособлення і т.д.), пов’язаний із заглибленням у реальність і психіку – і в їх найпрекрасніших і найтемніших іпостасях. Конфронтація зі світом і собою в цих екстрамах може, з однієї сторони, допомогти віднайти гармонію, а з другої – дестабілізувати на довгий час. Дестабілізація не буде означати виключно психоз, а частота і чинники ризику виникнення є наразі недостатньо дослідженими, хоча з’являється все більше даних про це явище.
▪▪▪
ЩО НАМ УЖЕ ЗАРАЗ ВІДОМО ПРО НЕБАЖАНІ РЕАКЦІЇ НА ПСИХОДЕЛІКИ?
У 2017 році Карбонаро і колеги [3] опублікували результати дослідження наслідків вимогливих психоделічних досвідів (те, що називають бед тріпами). Вони зібрали дані від близько 1993 онлайн респондентів, які мали психоделічні подорожі, що виявилися важкими з психологічних або фізичних причин. 7.6% респондентів, у яких нелегкий психоделічний досвід був більш ніж рік тому, шукали професійної підтримки у зв’язку з психічними труднощами. Цікаво, що 84 % респондентів зазначили, що їх досвід зрештою виявився корисним.
Важливо відмітити, що дослідження на користувачах психоделіків мають свої обмеження. Одним з них є те, що групи, на яких проводяться такі дослідження, можуть бути нерепрезентативними, тобто ми не знаємо, наскільки їх відповіді адекватно відображають ситуацію у людей, що анкет не заповнюють. Прикладом є хоча б те, що наукові анкети можуть заповнювати люди, які позитивно ставляться до психоделіків і науки, натомість науковці можуть не мати доступу до людей, що мають інше ставлення до першого або другого. Отже, відсоток людей, у яких виникають небажані реакції на психоделіки, може бути інший, ніж зарапортований у Карбонаро і колег.
У 2022 Еванс і Люткайтіс [4] провели розмови з 30 особами стосовно їх стану приблизно через рік після участі у псилоцибіновому ретріті. Незважаючи на те, що учасники проходили психологічну підготовку до досвіду, мали підтримку психотерапевтів під час і після ретріту, дев'ять з них спонтанно (тобто без безпосереднього питання науковців) рапортували труднощі в інтеграції свого досвіду. Ці труднощі включали:
Інші небажані ефекти у дослідженнях включали: онтологічний шок (стан, при якому особа відчуває надзвичайну міру здивування або навіть страху внаслідок розкриття нових, часто фундаментальних або несподіваних істин; термін часто використовується у філософських та екзистенційних контекстах, коли особа розуміє щось, що перевертає її звичний світогляд або сприйняття світу), загострення суїцидальних думок, неконтрольована конфронтація з травмою.
▪▪▪
ЩО МОЖНА З ЦИМ ЗРОБИТИ?
Виникнення важких довготривалих ефектів психоделіків не мусить виключати перспективи покращення стану людини в довготерміновій перспективі. У християнській термінології функціонує термін «темна ніч душі», він відноситься до психічної кризи людини на духовій стежці. Темна ніч душі може проявлятися у схожий до депресії спосіб – характеризується довготривалим почуттям пригніченості, браком сенсу, усамітнення, відділення від божества і спільноти. Схожі стани описують також особи, котрі практикують медитацію.
Цікаво, що в деяких джерелах (Корнфілд, 2002 [5]; Гроф і Гроф, 1989 [6]) або психотерапевтичних школах (див. психологія процесу) такі труднощі розцінюються не як патологія і проблема, а як шанс перейти на глибший рівень духовної практики або ж розв’язати психологічні труднощі, котрі раніше не були на поверхні свідомості. Важливо, що проходження такого досвіду нелегке і часто вимагає важкої власної праці і підтримки інших. Одночасно така криза часто не є проявом патологічного стану, але часом важко відрізнити духовну кризу від психічної дисфункції, що вимагає консультації зі спеціалістом.
ЩО МОЖЕ ДОПОМОГТИ ПРИ КРИЗІ ПІСЛЯ ПСИХОДЕЛІЧНОГО ДОСВІДУ?
У спільнотах, де частиною традиційних практик є входження в альтернативні стани свідомості, наприклад, інтенсивна медитація чи вживання аяуаски (яхе), є духовні капелани, старшини, що можуть підтримати у важкі часи і допомогти пройти через період пригнічення. У західному світі християнські духові капелани втрачають свій авторитет, а крім того, часто не мають компетенцій і відкритості, щоб розмовляти про психоделічний досвід. Їх відповідником може бути психотерапевт або психолог, що в ідеалі має досвід праці з альтернативними станами свідомості. Особливо це важливо для того, щоб відрізнити кризу від більш тривалої і серйозної дисфункції.
Підтримка близьких людей є одним з найважливіших критеріїв психічного здоров’я. Якщо ви у кризі – розмовляйте з близькими про свої переживання і потреби. Якщо ви знаєте інших людей, котрі медитують або вживають психоделіки, то можна поділитися своїм досвідом і пошукати поради. В залежності від поглядів і спроможності, розмова з духовним учителем (учитель медитації, йоги, шаман) також може бути корисною. Проте варто пам’ятати, що різні особи мають різні компетенції і не завжди їх порада буде доброю у всіх випадках, а часом може навіть зашкодити, тому уважно оцініть, наскільки порада не порушує ваших кордонів і резонує з вами.
Деяким особам може допомогти медитація, релаксація, йога або інші схожі практики. Водночас такі практики не є універсальним розв’язанням і часом можуть поглибити кризу.
Останнім часом з’явилося багато освітніх матеріалів з теми психоделіків і духовності. Вони можуть допомогти у розумінні кризових станів, пов’язаних з альтернативними станами свідомості. На жаль, більшість ретельних джерел на тему духовної кризи або психоделіків наразі не дочекалася українського перекладу, але якщо у вас є спроможність, то цікаві позиції – це:
Підсумовуючи, спектр ефектів психоделічного досвіду дуже широкий – від раптового покращення стану, через розчарування і відсутності ефекту, до погіршення. Психологічний дискомфорт після психоделічного досвіду може бути наслідком експериментування з альтернативними станами свідомості, віддавна відомим у різних культурах і релігіях або – рідше – проявом психічного розладу.
Наразі література на тему психічної кризи після психоделічного досвіду небагата, тому не завжди відомо, що саме може допомогти особі у кризі. Серед пропонованих розв’язань є: звернення за допомогою до спеціалістів психічного здоров’я, пошук підтримки у близьких, психонавтів з більшим досвідом або духовних учителів, релаксаційні техніки, читання про труднощі, що виникають внаслідок експериментування з альтернативними станами свідомості.
Джерела
1 - https://bulletin.hds.harvard.edu/a-theological-reckoning-with-bad-trips/
2 - https://www.thecut.com/2022/03/cover-story-podcast-open-heart-surgery.html
3 - Lutkajtis, A., & Evans, J. (2023). Psychedelic integration challenges: Participant experiences after a psilocybin truffle retreat in the Netherlands. Journal of Psychedelic Studies, 6(3), 211-221.
4 - Carbonaro, T. M., Bradstreet, M. P., Barrett, F. S., MacLean, K. A., Jesse, R., Johnson, M. W., & Griffiths, R. R. (2016). Survey study of challenging experiences after ingesting psilocybin mushrooms: Acute and enduring positive and negative consequences. Journal of psychopharmacology, 30(12), 1268-1278.
5 - Spiritual Emergency: When Personal Transformation Becomes A Crisis / edited with Christina Grof. — 1989.
6 - Kornfield, J. (2009). A path with heart: A guide through the perils and promises of spiritual life. Bantam.
#психоделіки #терапія
Влад Шаст – о дрэге, сексизме на гей-сцене, эзотерике и пансексуальности.
SEPTIM на нашому SoundCloud.
Гинеколог Наталья Силина рассказывает, почему женскому организму так необходим витамин D.
Дослідження вживання психоактивних речовин в сексуальних контекстах.
Под веществами физическое восприятие мира может в значительной степени меняться. Секса это касается тоже.
Люди делятся на два больших табора – экстравертов и интровертов. Ты к какому относишься?
15 октября – Всемирный день борьбы с раком груди.
Казалось бы, вы так любите друг друга и все хорошо! Что может пойти не так?
Ми надамо вам відповідь
протягом трьох робочих днів.