Меню
  • Ua
  • En
    •
  • Ua
  • En
    •

    Нейровідмінність та підвищена вразливість до вживання ПАР

    Підготовлено у співпраці з відкритим просвітницьким порталом для дорослих на аутистичному спектрі The 3rd Place.

    ▪▪▪

    «Я вживаю ПАР, щоб позбутися свого аутизму. Тільки так я відчуваю себе на одній хвилі з іншими»: РАС та підвищена вразливість до формування залежності

    11%, 30%, 36% та ще міріада різних варіацій на тему кількості людей з РАС (розлади аутистичного спектру), що мають наркотичну чи алкогольну залежність, роками співіснують в академічному середовищі. Стигматизація і того, і іншого, а також недостатня дослідженість аутизму у дорослих практично унеможливлюють появу дискусії навколо реальних кейсів аутистичної спільноти.

    Втім, дослідники погоджуються: люди на спектрі вдвічі частіше стають залежними від ПАР ніж нейротипові.

    Головним фактором ризику формування алкогольної чи/та наркотичної залежності у людей з РАС прийнято вважати високий рівень тривожності та вплив супутніх психіатричних діагнозів на проживання власного досвіду. Якщо згадати, що 65,8% дорослих на спектрі мають справу із тривожними розладами, а 52,8% - з трьома та більше супутніми психіатричними діагнозами, складно не спекулювати щодо можливої кількості людей з РАС, що знаходяться в зоні ризику формування залежності прямо зараз.

    Дослідження SUD (substance use disorder – зловживання психоактивними речовинами) наголошують на кореляції між правильним діагностуванням, підбором лікування, наявністю акомодації до повсякденних потреб нейровідмінних людей та появи у них залежності від ПАР. Пізня діагностика РАС, нерозуміння власного діагнозу та соціальна ізоляція є додатковими факторами ризику формування залежності у людей на спектрі.

    Особливо небезпечним є те, що ефект від вживання ПАР у людей з РАС часто категорично відрізняється від звичного. Оточуючі навряд помітять, що людина на спектрі знаходиться під дією ПАР, аж допоки справа не дійде до передозування. Це значно впливає і на усвідомленість людей на спектрі: їм важко зрозуміти, чи дійсно вони мають залежність, та вчасно звернутися по допомогу.

    Відповідаючи на запитання “Чому ви почали вживати ПАР?”, опитані дорослі з РАС найчастіше згадують:

    • Бажання знизити рівень соціального тиску;
    • Боротьбу з щоденною фрустрацією від аутистичного досвіду;
    • Спроби позбутися аутистичних симптомів;
    • Фізичний біль від супутніх хронічних захворювань;
    • Намагання “просто пережити цей день”;
    • Спроби впоратися зі складнощами соціалізації;
    • Переживання травматичних подій, зняття симптомів ПТСР.

    ▪▪▪

    Залежність від ПАР — симптом РАС чи наслідок копінгу?

    Зв’язок між підвищеною вразливістю до формування залежності та РАС можна пояснити нейробіологічними механізмами роботи мозку.

    Дослідження показують, що залежний від ПАР та аутистичний мозок мають однакові нейронні ланцюги та молекулярні сигнальні шляхи.

    Окей, але що це означає?

    Вважається, що і РАС, і залежність від ПАР належать до нейробіологічних розладів роботи мозку, тісно пов’язаних з дисрегуляцією функцій дофаміну. Дофамін – один із головних нейромедіаторів, що відповідає за соціальну поведінку, розпізнавання соціальних сигналів та контроль над рухом тіла.

    Саме функціональні зміни в сигнальному шляху дофаміну дослідники вважають причинами виникнення аутистичних симптомів та поведінкових особливостей людей, залежних від ПАР.

    З точки зору нейробіології, мозок аутистичної людини та людини з залежністю від ПАР працюють якщо не ідентичним, то максимально схожим чином, відмінним від мозку нейротипової. Вони мають очевидну схожість у сприйнятті оточення та формуванні компульсивних звичок, ритуалів чи когнітивних асоціацій.

    Так, для регулювання рівнів тривожності та гіперчутливості, люди на спектрі потребують чіткого графіку та передбачуваної повторюваної рутини. Одним із найпоширеніших аутистичних симптомів є формування так званих «спеціальних інтересів» – гіперфіксацій, які допомагають аутистичному мозку залишатися у зоні комфорту. Люди з залежністю, як правило, гіперфіксуються на дрібних деталях, пов’язаних із їхніми звичками вживання ПАР. Наприклад, алюмінієва фольга в абсолютно рутинному сетингу може активізувати потяг у колишніх героїнозалежних навіть після років успішної абстиненції.

    Дисрегуляція функцій дофаміну робить аутистичних людей менш чутливими до «типових» винагород за виконані дії, що призводить до постійного відчуття нудьги, відсутності мотивації та, зрештою, залежності від гострих відчуттів, які для людини з РАС можуть гострими зовсім не відчуватись. А оскільки аутистичний та залежний мозок працюють схожим чином, людині на спектрі дуже легко проґавити момент переростання помірного рекреаційного вживання речовин у глибоку залежність від ПАР.

    В цьому контексті, залежність від ПАР одночасно може бути і симптомом, і наслідком копінгу з аутистичним досвідом: з одного боку, її можна розглядати як спосіб компенсації дофамінової дисрегуляції для отримання моментальної винагороди; з іншого –як частину копінг-механізму у спробах покращити аутистичні симптоми.

    ▪▪▪

    Взаємозв’язок між невчасно діагностованим РАС та залежністю від ПАР

    Коли справа стосується досліджень РАС та залежності від ПАР, розповсюдженою є практика прослідковування формування та перебігу залежності у людей із офіційним діагнозом. І хоча в цьому багато сенсу, для розуміння взаємозв’язку між пізньою діагностикою РАС та залежністю від ПАР нам потрібно запитати, у скількох людей із залежністю від ПАР є аутизм, а не скількb аутистичних людей є залежними.

    Згідно з нещодавнім дослідженням MGRI*, кожна п’ята молода людина, що звертається по допомогу у зв’язку із залежністю від ПАР, має характерні риси недіагностованого РАС. Це може означати, що крім 36% залежних аутистичних людей з офіційним діагнозом, є ще щонайменше 20% залежних від ПАР недіагностованих людей на спектрі. 56% — і це лише враховуючи тих, хто вже шукав доступні ресурси для подолання залежності чи акомодації своєї нейровідмінності.

    Пізня діагностика РАС має глибокі негативні наслідки для психічного здоров’я та значно знижує якість життя аутистичної людини. Так, дослідження SPARK* показують, що 86,8% людей з РАС, які отримали свій діагноз після 21 року, мають щонайменше один супутній психіатричний діагноз, а 52,8% – три та більше. Найчастіше мова йдеться про тривожні розлади, депресію та ПТСР – діагнози, що статистично сприяють вживанню ПАР.

    Нерозуміння чи несприйняття власної нейровідмінності завжди призводить до потреби у використанні маскування – компенсаторної стратегії соціального виживання, у спробах підлаштуватися під суспільство, яке не акомодує людей на спектрі. Одним із побічних ефектів маскування є так зване «соціальне вживання ПАР», що часто формується в нову залежність, коли аутистична людина не може уявити взаємодію з навколишніми у тверезому стані.

    Якщо ви підозрюєте, що маєте РАС, але не знаєте, з чого почати досліджувати цю тему – долучайтеся до спільноти. Самодіагностика може бути першим кроком до розуміння вашої нейровідмінності, і це, буквально, може врятувати ваше життя.

    Для подальшого занурення в тему, пропонуємо вам прослухати освітню лекцію «Розлади аутистичного спектру і ПАР» від T3p x Drugstore.

    Термінологія:

    • РАС – розлади аутистичного спектру.
    • ПАР – психоактивні речовини; речовини, що спричиняють звикання та/або залежність за умов систематичного вживання. До психоактивних речовин належать алкоголь, наркотичні речовини, окремі лікарські та інші засоби.
    • SUD – substance use disorder; зловживання психоактивними речовинами.
    • Дофамін –один із головних нейромедіаторів, що відповідає за соціальну поведінку, розпізнавання соціальних сигналів та контроль над рухом тіла.
    • SPARK – Simons Powering Autism Research.
    • MGRI – Mass General Research Institute.

    Використані дослідження:

    Може бути цікаво
    IULA PAN
    Автор статті 1450
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.