Меню
  • Ua
  • En
    •
  • Ua
  • En
    •

    У 2022 році з’явилися дослідження на мишах, які підтверджують: навіть якщо прибрати галюциногенний ефект із психоделічної речовини, позитивний ефект для психологічного стану людини зберігається. Як ученим спала на думку ця ідея, яким чином їм вдалося це зробити і як це відкриття може змінити майбутнє психоделічної терапії – читайте в нашому матеріалі.

    ▪▪▪

    У ЧОМУ ПРОБЛЕМА ІЗ ГАЛЮЦИНАЦІЯМИ?

    Галюциногенні психоактивні речовини почали отримувати багато уваги з боку дослідників, які все частіше підтверджують їх психотерапевтичний потенціал для лікування депресії, зловживання ПАР, тривожності, ПТСР та інших психічних захворювань. Проте психоделіки викликають інтенсивні галюцинації, що означає, що під час психоделічної сесії разом із пацієнтом повинен бути сітер/терапевт, аби контролювати його стан, допомагати при складних моментах та загалом надавати психологічну підтримку, якщо пацієнт відчуває інтенсивні емоції під час сеансу. Це збільшує вартість та ускладнює проведення психоделічної терапії, що заважатиме в майбутньому широкомасштабному застосуванню цієї методики.

    Неможливо дати пацієнтові марку або грибочків і відправити його додому «лікуватися» – необхідно створити сприятливі умови (сет і сетінг), уважно слідкувати за його станом і направляти за потреби під час тріпу. Науковці ж намагаються вирішити проблему кропіткого психоделічного сеансу шляхом відокремлення молекул, які відповідають за покращення психологічного здоров’я від молекул, які відповідають за галюцинації. Це надасть змогу створити препарати на основі ЛСД та псилоцибіну, які не будуть викликати інтенсивного досвіду, а лише призведуть до покращення психічного здоров’я.

    ▪▪▪

    ЯК ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ПРАКТИЦІ?

    Наразі майже неможливо передбачити, чи викличе потенційний препарат галюцинації до його експериментів на тваринах чи людях. Це доволі сильно уповільнює відкриття нових речовин.

    Психоделічні речовини викликають галюцинації, коли вони взаємодіють з рецепторами в мозку, які зазвичай зв’язуються з серотоніном. Але не всі з тих молекул, які впливають на серотонін, викликають галюцинації.

    Вчені виявили, що такі психоделіки, як ЛСД чи псилоцибін, впливають на рецептор 5-HT2A. Активація рецептора 5-HT2A може активувати два різних сигнальних шляхи всередині клітин, які включають β-арестин-2 і білок Gq (на нього також впливає більшість сучасних антидепресантів). Дослідження, проведене у 2021 році на мишах, виявило, що ЛСД викликає галюцинації шляхом активації сигнального шляху, що включає білок β-арестин-2. Таким чином, якщо прибрати компоненти молекули ЛСД, які впливають на цей білок, можна отримати психоделік, який не викликає галюцинацій. Цим і зайнялися вчені по всьому світу.

    У 2022 році з’явилися статті, у яких дослідники описали шляхи синтезу таких негалюциногенних психоделічних сполук. В одному дослідженні вчені розробили флуоресцентний датчик, щоб передбачити, чи є молекула галюциногенною, на основі структури рецептора мозку, на який спрямовані психоделіки. Використовуючи свій підхід, дослідники виявили психоделічну молекулу без галюциногенних властивостей. Коли мишам давали такі сполуки, вони поводили себе, ніби їм давали звичайні антидепресанти. Зазвичай, коли мишам дають галюциногени, вони демонструють специфічну поведінку, наприклад, посмикування голови. У цьому ж випадку така поведінка не була помічена, отже вчені дійшли до висновку, що мишки не тріпують.

    В іншому дослідженні вчені розробили бібліотеку із 75 мільйонів молекулярних комбінацій тетрагідропіридина (не треба запам’ятовувати цю назву :)), які могли б теоретично впливати на рецептори 5-HT2A. Потім із такої величезної кількості потенціальних молекул вибрали лише 4, підшліфували їх та отримали дві оптимізовані молекули, які мають антидепресивний ефект. Потім речовину на їх основі дали мишам, і з ними сталося те ж, що і у попередньому експерименті – вони перестали виглядати так, ніби в них є депресія (у мишок це виглядає як «застигання»), але й не виглядали так, ніби вони переживають галюцинації. Отже, цей дослід також довів, що ізольовані молекули, отримані із психоделічних речовин, можуть позитивно впливати на депресію у мишей. Інше питання – чи вдасться повторити ці експерименти на людях із таким же успіхом.

    ▪▪▪

    ВАЖЛИВІСТЬ ПСИХОДЕЛІЧНОГО ДОСВІДУ

    Експерти вважають, що одна з переваг використання психоделічних препаратів перед наявними на ринку класичними антидепресантами (найпопулярніші – селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) полягає в тому, що вони викликають нейропластичність, тобто допомагають мозку переналаштуватись та подивитися на звичні ситуації під новим кутом. Навіть одна доза психоделічного препарату може полегшити симптоми депресії, на відміну від антидепресантів, які необхідно приймати декілька тижнів, аби відчути помітний ефект. Але досі не до кінця зрозуміло, чи зможе пацієнт отримати комплексний результат без галюциногенних та психоделічних властивостей цих речовин – одним словом, якщо тріпу взагалі не буде.

    Це одночасно і захоплює, і лякає – дослідження психоделіків знову повертають у бік медикалізації та усунення будь-яких містичних і психоделічних ефектів цих надпотужних речовин. Все виглядає так, що замість психоделічного ренесансу, який повертає «Літо кохання» (погугліть, це дуже романтична подія 1967 року), людство отримає просто новий вид ефективних антидепресантів. Але не варто забувати, що декому галюцинації «протипоказані»: наприклад, дітям, або літнім людям, або пацієнтам із шизофренією. Для них такий винахід стане доволі корисним та дозволить уникнути небажаних ефектів, до яких їх психіка не готова. Звісно, досвідченим «психонавтам» психоделічні сполуки без галюцинаторного ефекту можуть бути не так цікаві. Та їх можна зрозуміти в цьому.

    ▪▪▪

    ЯКЩО ПРИБРАТИ ТРІП, ЩО ЗАЛИШИТЬСЯ?

    Деякі вчені вивчають вплив психоделічного досвіду на людину та її психологічний стан. Досліди демонструють, що суб’єктивні ефекти психоделіків є необхідними для їх тривалого сприятливого ефекту. Ба навіть більше – такі суб’єктивні ефекти складають більшу частину їх користі. Нейробіологічні механізми, що лежать в основі психоделіків, імовірно, є необхідними, але недостатніми для надання повного та тривалого позитивного ефекту.

    Експерименти доводять: чим більшої ваги надають піддослідні своїм містичним переживанням під час тріпу, тим більше користі психічному здоров’ю приносять такі психоделічні досліди в довгостроковій перспективі.

    На додачу до містичного досвіду, також часто згадуються значущі ідеї та зміни переконань як необхідні складові для стійких позитивних результатів. Наприклад, у дослідженні успішного припинення куріння після лікування псилоцибіном учасники повідомили, що отримали яскраве уявлення про самоідентичність і причини куріння разом зі зміцненою вірою в те, що вони мають здатність утримуватися від куріння. Таким чином, психоделіки ніби стають експрес-психологом, який допомагає усвідомити, переосмислити, подивитися по-новому на старі речі та установки, а не просто покращити симптоми психічного захворювання.

    Коли вчені намагаються виокремити певні сполуки із цілої психоделічної молекули, вони намагаються забрати потенційно найбільш корисний компонент з психоделічної речовини.

    ▪▪▪

    А В ЧОМУ ПРОБЛЕМА З АНТИДЕПРЕСАНТАМИ?

    У США близько 25% населення мають ті чи інші психічні розлади. Водночас 1/3 пацієнтів із депресією не відчувають покращень від прийому класичних антидепресантів, тобто у них резистентна депресія. Для таких пацієнтів виходом стають психоделіки, такі як ЛСД, мескалін, псилоцибін та кетамін. Ці речовини не потрібно вживати регулярно, а достатньо лише декількох сеансів, аби відчути результат. При поєднанні із психотерапією такий метод лікування приносить найбільше ефективності.

    Якщо психоделіки можна буде приймати як звичайні вітаміни чи антидепресанти, без необхідності кожного разу проходити підготовчу, психоделічну та інтегративну сесії, це зробить використання цих сполук більш розповсюдженим та допоможе більшій кількості людей. Але існує ризик, що великі фармацевтичні корпорації захочуть заробити на нових сполуках, запатентують їх і будуть продавати в якості медичних препаратів та монополізують цей ринок повністю. Наразі «велика фарма» не дуже зацікавлена у психоделіках, адже їх майже неможливо запатентувати, чого не скажеш про новітні молекули, які вже проходять процедуру патентування невеликими стартапами, серед засновників яких – вчені, які їх власне і досліджують (наприклад, компанія Delix Therapeutics).

    Таким чином, майбутнє психоделічної терапії поки непередбачуване, але точно дуже перспективне. Наразі важко зробити висновок з приводу того, чи можуть психоделічні сполуки, позбавлені галюциногенних ефектів, стати проривними препаратами в лікуванні депресії, ПТСР та зловживання ПАР. Проте останні дослідження на мишах підтверджують їхній позитивний вплив на серотонінову систему. Доволі поширеною та підтвердженою багатьма дослідами є думка, що психоделічний досвід сам по собі має психотерапевтичну цінність, тому його відсутність позбавить значної частки користі від вживання психоделічної речовини. Разом із тим, отримання препарату на основі психоделіків, який не викликає зміненого стану свідомості та може не мати побічних ефектів, які наявні під час прийому курсу антидепресантів, і який можна призначати великій кількості людей, призведе до значного покращення психічного здоров’я населення планети.

    ❗ Ми не пропагуємо вживання психоактивних речовин – це ніколи не буває абсолютно безпечним. Найбезпечніше – ніколи їх не вживати.

    #наука #псилоцибін #ЛСД #дослідження #психоделіки #містичнийдосвід

    Може бути цікаво
    Anonymous
    Автор статті 00
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.