Меню
  • Ua
  • En
  • Ua
  • En
  • Ми не пропагуємо вживання психоактивних речовин – це ніколи не буває абсолютно безпечним. Найбезпечніше – ніколи не вживати наркотики.

    Нейротоксичність – це властивість хімічних речовин, діючи на організм, негативно впливати на структуру чи функцію центральної та/або периферичної нервової системи.

    Про нейротоксичність МДМА є досить багато інформації. Можна знайти страшні історії про те, що навіть одна доза екстазі може спричинити незворотне пошкодження мозку. Часто говорять про те, що вживання МДМА зрештою може призвести до різних розладів, починаючи від депресії і закінчуючи хворобою Паркінсона.

    Знайти правду про нейротоксичність МДМА серед усіх цих чуток досить важко. Якщо людина вразлива, начитавшись різного, вона може почати непокоїтися, інтерпретувати кожну зміну настрою чи психічного стану як ознаки ураження мозку. Можлива й інша крайність – людина відкидає будь-які твердження про нейротоксичність МДМА, оскільки розуміє, що їй пропонують якусь перекручену інформацію з явно перебільшеною небезпекою.

    Давайте спробуємо різнобічно розглянути ситуацію, уникаючи обох цих крайнощів.

    ▪▪▪

    ЩО ТАКЕ НЕЙРОТОКСИЧНІСТЬ МДМА?

    Спираючись на результати досліджень з лабораторними тваринами, можна сказати, що великі або часті дози МДМА можуть руйнувати серотонінові аксони (аксон – відросток нервової клітини, що проводить нервові імпульси від тіла клітини до органів та інших нервових клітин). Нейрони серотоніну (клітини мозку) утворюють своєрідну систему контролю, регулюючи емоції, апетит, сон та інші функції. Серотонінові аксони – це “комунікаційні кабелі”, які серотонінова система використовує для надсилання своїх сигналів до решти мозку. (МДМА “змушує” ці серотонінові аксони вивільняти багато серотоніну одночасно, викликаючи ейфорію.)

    На цих двох малюнках зображені частини мозку мавпи. Серотонінові аксони забарвлені – мають вигляд яскравих ліній. На малюнку А зображений звичайний стан мозку мавпу. На малюнку B зображений мозок мавпи, якій ввели дуже велику дозу МДМА. Як бачите, багато аксонів серотоніну втрачено.

    Дослідження на тваринах показують, що при нейротоксичній дозі MДMA пошкодження аксонів починається за годину-дві. Також експерименти показують, що замість пошкоджених через нейротоксичність серотонінових аксонів можуть вирости нові – але вони ростуть в інших місцях, не там, де були початкові. Довгострокові наслідки такого “перемонтування” невідомі.

    ▪▪▪

    ЩО СПРИЧИНЯЄ НЕЙРОТОКСИЧНІСТЬ МДМА?

    Учені не можуть сказати напевно. Ми знаємо, що деякі хімічні речовини потрапляють в аксони серотоніну через серотонінові транспортери (SERT) – крихітні молекулярні сполуки, які нейрони використовують для збору серотоніну. Потрапивши всередину, ця хімічна речовина розщеплюється ферментом. Цей процес руйнування створює окиснювальні речовини (наприклад, перекис водню), які можуть пошкодити нейрон.

    Точно не відомо, чим є перша загадкова хімічна речовина. Довгий час існувало припущення, що це дофамін, який, як відомо, відіграє свою роль у нейротоксичності (дофамін є іншим нейромедіатором, таким як серотонін, який вивільняється МДМА Однак останні дослідження виявили, що головна роль дофаміну в сприянні нейротоксичності МДМА полягає у підвищенні температури тіла: значний перегрів є дуже важливим фактором у тому, виникне нейротоксичність від МДМА чи ні.

    Щодо того, якою може бути насправді токсична хімічна речовина, існує кілька теорій. Найпопулярніша теорія полягає в тому, що в цьому винен печінковий метаболіт МДМА (розщеплена форма МДМА, що утворюється в печінці). Інша теорія припускає, що власне МДМА може бути “токсичною хімічною речовиною”, оскільки є докази того, що МДМА може розщеплюватися в мозку.

    ▪▪▪

    ЧИ МОЖНА ПЕРЕВІРИТИ ЛЮДИНУ НА НЕЙРОТОКСИЧНІСТЬ?

    Серотонінові аксони в мозку ідентифікувати та підрахувати дуже важко, навіть якщо видалити і розрізати мозок. Тому вчені оцінюють кількість і розташування аксонів, скануючи маркери – речовини, які в основному виявляються на серотонінових аксонах.

    Найпродуктивнішим методом дослідження мозку юзера є спостереження за білками – серотоніновими транспортерами (SERT). Оскільки SERT виявляються у великій кількості на аксонах серотоніну, якщо людина втрачає серотонінові аксони, кількість виявлених білків SERT також має бути нижчою за норму. Щоб підрахувати SERT, дослідники вводять людині або тварині індикатор– хімічну речовину, яка “прилипає” до SERT і видима при скануванні мозку. Під час сканування дослідники бачать, яка кількість цього індикатора тимчасово “застрягла” в різних частинах мозку. Якщо в ділянці мозку було знищено багато аксонів серотоніну, то індикаторові не буде до чого прикріпитися – і на скануванні залишиться темна область мозку.

    На цьому графіку показано ПЕТ-сканування (позитронно-емісійна томографія) мозку людини з використанням індикатора, який “прилипає” до SERT-білків. Яскравіші кольори – це ділянки з більшою кількістю SERT (отже, з більшою кількістю аксонів серотоніну). Це здоровий, нормальний мозок. Темні ділянки – то частини мозку, де, як правило, відносно мало SERT (розподіл аксонів серотоніну не відбувається по всьому мозку). Звичайне сканування мозку не “бачить” серотонінову систему – вона стає видимою для сканера лише при використанні спеціального маркера.

    Отже, якщо у вас є сканування мозку, яке ви робили з якоїсь іншої причини, по ньому неможливо визначити, чи є у вас пошкодження серотонінової системи.

    ▪▪▪

    ЧИ МОЖНА ВИЯВИТИ У МОЗКУ СПОЖИВАЧІВ ЕКСТАЗІ ОЗНАКИ НЕЙРОТОКСИЧНОСТІ?

    Виявилося, що на це питання напрочуд важко відповісти.

    Люди, які нещодавно (у найближчі кілька тижнів) вживали екстазі, зазвичай мають менше виявлених білків SERT, що свідчить про те, що аксони могли бути втрачені. Однак колишні юзери, які утримувалися деякий час (від кількох місяців до року), мають нормальний рівень SERT, як видно з цих результатів великого німецького дослідження, де вивчався мозок людей, які вжили в середньому приблизно 800 таблеток екстазі протягом свого життя:

    Як бачимо, кількість виявлених SERT трохи менша, однак ці зміни зникають після того, як людина припиняє вживати МДМА на кілька місяців.

    Дослідники не дають остаточної оцінки цим результатам. Дехто з них вважає, що це “відновлення” може бути результатом виростання або змін (вироблення більше SERT) аксонів, що вижили, аби компенсувати зруйновані. Інші стверджують, що короткочасне зниження щільності SERT могло бути не через втрату аксонів, а результатом того, що нейрони просто змінювали кількість SERT у відповідь на вплив психоактивної речовини. (Деякі ліки, які відпускаються за рецептом, впливають на серотонін, але не пошкоджують нейрони. Вони також викликають зниження SERT.)

    Невідомо, який практичний ефект могли мати ці зміни на споживачів екстазі і чи взагалі такий ефект був. Проте подальші дослідження показують, що їхнє психічне здоров’я було гіршим, ніж у людей, які не вживають наркотиків, але не гірше, ніж у тих, хто вживає інші ПАР (наприклад, марихуану).

    Існує теорія про те, що це лише тимчасові адаптивні зміни (як засмага на вплив сонця), котра ґрунтується на дослідженнях на тваринах. Коли бабуїнам неодноразово вводили великі дози MДMA (достатніх, щоб знищити більшу частину їх серотонінової системи), а потім давали їм відновитися протягом кількох років, нові серотонінові аксони дійсно виростали. Однак вони виросли аномальним чином, з набагато вищими, ніж нормальні, рівнями аксонів в деяких частинах мозку, тоді як інші області залишалися постійно виснаженими.

    Оскільки в німецькому дослідженні були відновлені нормальні рівні SERT, більш імовірно, що зміни є результатом тимчасових, оборотних змін, а не травми мозку.

    ▪▪▪

    ЯКА ДОЗА БУДЕ НЕЙРОТОКСИЧНОЮ ДЛЯ ЛЮДИНИ?

    На жаль, цього ми не знаємо. Джордж Рікарті, головний дослідник, який за кошти уряду США вивчав нейротоксичність МДМА, стверджував, що навіть невелика рекреаційна доза (1,28 мг/кг) МДМА може бути нейротоксичною (детальніше про роботу цього вченого можна почитати тут). Інші дослідники давали добровольцям помірні дози МДМА (1,5 мг/кг, що еквівалентно приблизно одній таблетці на людину вагою 150 фунтів – близько 68 кг) зі скануванням мозку до і після, і не знайшли ознак пошкодження.

    Дози МДМА, які викликають нейротоксичність у лабораторних тварин, як правило, значно вищі, ніж зазвичай приймає людина, але менші тварини також зазвичай більш стійкі до токсичності психоактивних речовин, ніж люди.

    Отже, якщо певна доза не завдає шкоди мозку щура або мавпи, не обов’язково означає, що дозування безпечно для людей. У 2002 році Управління з контролю за харчовими продуктами та ліками США (FDA) надала дозвіл на використання MДMA на добровольцях на рівні рекреаційних доз, що свідчить про те, що урядові медичні експерти не вважають, що існує значний ризик шкоди від кількох помірних доз MДMA за контрольованих обставин під медичним наглядом.

    І хоча ведуться запеклі дискусії щодо того, скільки MДMA знадобиться, щоб завдати шкоди мозку людини, немає жодних сумнівів, що при деяких дозах пошкодження може виникнути і виникне. На щастя, при помірних рекреаційних дозах пошкодження мозку не відбувається.

    ▪▪▪

    ЯК Я МОЖУ ВБЕРЕГТИСЯ ВІД НЕЙРОТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ ВІД MДMA?

    Є лише один абсолютно перевірений і надійний спосіб уникнути нейротоксичності та інших ризиків: не вживати наркотики. Якщо цей варіант не для тебе, є ще деякі речі, які можуть знизити ризик нейротоксичності.

    • Приймайте лише одну дозу в певний день/вихідні.

    Серед рейверів звичайна практика “додавати”, коли ефекти від першої дози починають спадати. Проте таке “додавання” може бути небезпечним: чим більше таблеток ви приймаєте за вечір, тим більший ризик виникнення різних негативних наслідків, включаючи нейротоксичність.

    • Не змішуйте МДМА з іншими стимуляторами, такими як амфетаміни.

    Поєднання інших стимулюючих препаратів з МДМА – погана ідея; така комбінація підвищує шанси на серйозне перегрівання, що, як ми знаємо, є основним фактором ризику нейротоксичності (а також смерті, ураження печінки та багатьох інших поганих речей).

    • Пам’ятайте про ризики перегрівання та уникайте спекотного/задушливого середовища.

    Вашому тілу набагато легше зберігати прохолоду, якщо температура повітря низька. В одному експерименті щури, поміщені в прохолодне приміщення, не зазнали нейротоксичності від дози МДМА, яка сильно пошкодила мозок щурів у теплій кімнаті. Якщо ви збираєтеся добряче потанцювати, виберіть клуб, де прохолодно і є хороший потік повітря. Регулярно робіть короткі перерви, щоб охолодитися і оцінити стан свої справ.

    • Вживайте антиоксиданти, такі як вітамін С і вітамін Е.

    Оскільки нейротоксичність МДМА в кінцевому підсумку відбувається через окиснення, антиоксиданти можуть забезпечити деякий додатковий безпекову подушку. Відповідна доза може становити 2-4 капсули або таблетки вітаміну С і вітаміну Е приблизно в той самий час, коли ви приймаєте таблетки екстазі. В одному експерименті миші, яких годували дієтою з сильним дефіцитом вітаміну Е, зазнали серйозної нейротоксичності від дози МДМА, яка не зашкодила мишам на звичайній дієті (з великою кількістю вітаміну Е).

    Антиоксиданти будуть корисні не тільки для споживачів екстазі. Любителям алкоголю та сигарет вони також будуть корисні (наприклад, зменшать ураження печінки від вживання алкоголю).

    Проте абсолютних гарантій немає. Будь-яке вживання наркотиків створює ризики для здоров’я.

    ▪▪▪

    ЧИ ЗАПОБІГАЄ PROZAC НЕЙРОТОКСИЧНОСТІ МДМА?

    Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС, SSRIs) – це антидепресанти, що відпускаються за рецептом, такі як “Прозак”, “Паксил”, “Золофт” (Prozac, Paxil, Zoloft). Вони “прилипають” до серотонінових транспортерів (SERT) і блокують їх. Через цей ефект СІЗЗС можуть знижувати здатність хімічної речовини, що викликає нейротоксичність МДМА, проникати всередину аксона і викликати пошкодження. Однак при цьому вони також знижують ефекти MДMA. У результаті люди, які отримують щоденні дози СІЗЗС, можуть бути у безпеці від нейротоксичності, але зазвичай вони також не відчувають нормального впливу МДМА.

    Ідея використання СІЗЗС для запобігання нейротоксичності – це свого роду замкнене коло: якщо ви приймете СІЗЗС після MДMA, то це запізно для запобігання негативним ефектам. З іншого боку, попередній прийом СІЗЗС, як правило, зменшує бажані ефекти МДМА. Тож логічним виглядає рішення просто приймати менше МДМА.

    Враховуючи все вищезазначене, прийом СІЗЗС до або після MДMA не виглядає корисною стратегією профілактики. Оскільки СІЗЗС мають власні побічні ефекти та потенційні ризики, такої практики слід уникати.

    ▪▪▪

    ЯК НЕЙРОТОКСИЧНІСТЬ МДМА ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ?

    Можуть з’явитися симптоми, схожі на депресію: проблеми зі сном і пам’яттю, тривога, емоційна нестабільність, проблеми з концентрацією тощо.

    Якщо людина вживала багато екстазі і тепер у неї такі симптоми, то чи означає, що це нейротоксичність?

    Необов’язково. Коли умови у мозку людини змінюються (наприклад, коли ви приймаєте наркотик), мозок адаптується, щоб спробувати протидіяти змінам. Ці адаптації є основою наркозалежності та толерантності до психоактивних речовин (більшість із нас дуже толерантні до кофеїну, оскільки мозок став менш чутливим до нього у відповідь на регулярний вплив).

    Оскільки MДMA діє вивільняючи велику кількість серотоніну, мозок намагається пристосуватися до впливу речовини, знижуючи свою чутливість до серотоніну. Це захисний рефлекс, схожий на відсмикування руки від гарячої сковороди. Після того, як психоактивна речовина зникла, мозку потрібен час, щоб повернутися до нормального стану (сталося щось дивне, і мозок хоче бути готовим, якщо це станеться знову!).

    Цей графік показує доступну щільність рецепторів серотоніну (наскільки чутливий мозок до серотоніну) у щурів до та після введення дуже великої дози МДМА.

    Перший стовпець (контрольний) – це чутливість щура до серотоніну до того, як було введено будь-які htxjdbyb. Через 0,25 дня (8 годин) після прийому MLMA більша частина його серотонінових рецепторів була “вимкнена”. Протягом наступних 3-4 тижнів чутливість повільно поверталася до норми.

    Ця тимчасова втрата чутливості до серотоніну спричиняє симптоми, подібні до нейротоксичності. При нейротоксичності сигнал серотоніну посилається не так сильно (оскільки деякі з аксонів, які його посилають, зруйновані). При нейроадаптації мозок також не може чути сигнал серотоніну (оскільки він має менше рецепторів, які “слухають»”). Кінцевий результат той самий: мозок отримує менше сигналів від серотонінової системи.

    Цей феномен нейроадаптації є причиною того, що часте вживання екстазі неминуче впливає на людей: якщо ви не дасте своєму мозку достатньо часу, щоб переналаштуватися перед наступною дозою, ця наступна доза може ще більше відхилити ситуацію від нормального показника. Зверніть особливу увагу на свій психічний та емоційний стан, якщо ви вживаєте екстазі: якщо ви починаєте відчувати емоційну слабкість або психічне “затуманеними”, зробіть перерву у вживанні (принаймні два-три місяці, бажано більше). Юзери зазвичай повідомляють, що почуваються набагато краще після періоду утримання.

    ▪▪▪

    ЧИ ВИКЛИКАЄ МДМА ХВОРОБУ ПАРКІНСОНА?

    Восени 2002 року вже згадуваний Джордж Рікарті, головний дослідник MДMA від уряду США, опублікував дослідницьку доповідь, яка стверджувала, що MДMA може пошкоджувати дофамінову систему мавп (а не тільки систему серотоніну) у дозах, подібних до тих, що зазвичай приймають люди. Оскільки хвороба Паркінсона спричинена загибеллю дофамінових нейронів, було припущено, що пошкодження дофамінової системи від МДМА може викликати симптоми, подібні до хвороби Паркінсона.

    Через рік після публікації дослідження було скасовано, коли виявилося, що тваринам взагалі не давали МДМА! Замість цього їм давали величезні дози метамфетаміну, набагато токсичнішого наркотику. Рікорті також визнав, що як не намагалися, вони не змогли пошкодити дофамінову систему мавп за допомогою справжнього МДМА. (Ви можете прочитати все про цю полеміку, її наслідки та висвітлення скандалу в ЗМІ тут.)

    Було також проведено кілька експериментів із використанням ПЕТ-сканування для дослідження дофамінових систем споживачів екстазі. Жоден з них не знайшов навіть тимчасових змін.

    МДМА не викликає хвороби Паркінсона.

    ▪▪▪

    ЧИ МОЖУТЬ ВІД MДMA З’ЯВИТИСЯ ДІРКИ У МОЗКУ?

    Ми цього не знаємо. Ця популярна, але, схоже, помилкова ідея виникла з пари ПЕТ-сканів, показаних у телешоу Опри. На одному з них – мозок нормального пацієнта, а інший – мозок дівчини з емоційними проблемами, яка вживала ряд наркотиків (включаючи екстазі).

    У ПЕТ-скануванні мозку дівчини помітні “дірки”. Однак це не є буквальними дірками в її мозку – це області, де був відносно низький приплив крові або споживання цукру (мозок працює переважно на цукрі). Це дуже дивне сканування мозку, але неможливо дізнатися, що викликало цей ефект: це результат пошкодження чи щось інше, тимчасове (депресія, втома та різні наркотики можуть змінити мозкову діяльність).

    МДМА має певний вплив на кровотік у мозку, як під час сп’яніння, так і протягом кількох тижнів після вживання (це вплив серотонінових рецепторів). Однак дослідження кровотоку в мозку юзерів не виявили стійких змін. Дослідники робили добровольцям сканування мозку для дослідження кровотоку, давали їм рекреаційні дози MДMA та проводили подальші сканування протягом кількох тижнів. Було виявлено, що кровотік у мозку дещо зменшився після вживання психоактивної речовин, але повністю повертався до норми протягом 3-4 тижнів (відповідно до терміну нейроадаптації).

    ▪▪▪

    Підсумовуючи, можна зазначити наступне. Єдиний абсолютно безпечний спосіб уберегтися від негативних наслідків психоактивних речовин – не вживати їх.

    Певні дози МДМА, безсумнівно, є нейротоксичними для людей. Проте на цей момент не зрозуміло, де може бути межа між нейротоксичними та “звичайними” дозами (а якщо взагалі можна провести чітку межу).

    При вживанні MДMA дуже важлива помірність. Якщо ви вирішили вжити екстазі (або будь-яку іншу речовину), постарайтеся ретельно обмежити частоту і дозу. Будь-яке збільшення дози створює підвищений ризик нейротоксичності та інших проблем.

    Джерело DanceSafe

    #MDMA #Neurotoxicity #нейротоксичність #мдма

    Може бути цікаво
    Anonymous
    Автор статті 00
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.