❗ Ми не пропагуємо вживання психоактивних речовин – це ніколи не буває абсолютно безпечним. Найбезпечніше – ніколи не вживати наркотики.
В блозі Drugstore ви можете знайти багато матеріаів, в яких ми говоримо про вживання психоделіків.
Щоб мати більш структурне уявлення про цей клас речовин як такий, у цій статті більш детально зупинимося на виникненні термінології, трошки поговоримо про хімічну структуру психоделіків, а також – про речовини, що не відносяться до психоделіків, але часто з ними асоціюються.
▪▪▪
ЩО ТАКЕ ПСИХОДЕЛІКИ?
Щоб краще сформувати уявлення про цей клас речовин, пропоную для початку ознайомитись з термінологією, яка використовувалась протягом історії взаємодії людства з психоделіками.
Термін “психоделічний” походить від грецьких слів psyche, що означає “душа” або “розум”, і delein, що означає “маніфестувати”. Під час обміну листами в 1956 році Олдос Хакслі запропонував термін “фанеротим” (phanerothyme), або “розкриття душі”.
➖➖➖
Складнощі перекладу: розкриття не в розумінні “оголення”, а скоріше як у фразі “розкрити зміст питання”. В оригіналі це soul-revealing, де revealing – розкриття цікавої та важливої інформації, особливо про характер людини чи її ставлення до певного явища.
➖➖➖
Англійський психіатр Гемфрі Осмонд виступив проти терміну “психоделіки”, який, на його думку, “включав концепції збагачення розуму та розширення бачення”.
На цьому моменті стався такий собі “застій” у створенні термінології. Термін “психоделічний” почав включати в себе й інші психоактивні речовини інших класів. нічого не нагадує?
Зрештою, це досить таки обширне явище – “маніфестації внутрішнього світу”. З легкістю під це трактування можна підвести й інші змінені стани свідомості, й навіть коли вони не є наслідком власне вживання психоактивних речовин.
В деяких ранніх дослідженнях можна зустріти думку, що особливість, яка виокремлює психоделічні речовини від інших класів речовин, полягає в їх здатності “надійно” викликати стани зміненого сприйняття, мислення та зміни у сфері почуттів, які не відчуваються при інших обставинах, окрім сну або під час релігійної екзальтації (Jaffe 1990). що б це не означало
Шлях до пошуку відповідної термінології, яка відображала б властивості та ефекти, був складнішим, ніж розраховували на початку. Які ж були кроки на цьому шляху? Розглянемо їх далі.
У 1940-50-х роках психіатри використовували термін “психотоміметики” (в перекладі імітація психозу), оскільки учасники досліджень ЛСД, як здавалося тогочасним дослідникам, демонстрували подібні моделі поведінки та психічні стани, як пацієнти з шизофренією. Крім того, вважалося, що вживаючи ЛСД, психіатр або психотерапевт може тимчасово відчути (і, отже, краще зрозуміти та співпереживати) внутрішній стан психотичних пацієнтів.
Далі термін “психотоміметики” поступився місцем терміну ”галюциноген”, що в перекладі означає “блукати в розумі”. Термін “галюциноген” і по сьогоднішній день використовується деякими вченими, однак психоделіки скоріше варто вважати підкласом великого класу галюциногенів.
Окрім того, це не найбільш доцільне слово для описання зміненого психоделіками стану свідомості. Галюцинація – це сенсорний досвід за відсутності будь-якого зовнішнього подразника. Якщо пояснювати дуже простими словами, це коли чогось не було і воно – оп! – і взялось з нізвідки. Галюцинації більш типові не для психоделічного досвіду, а для психотичних станів.
Під впливом психоделіків люди ж частіше переживають саме змінені стани сприйняття, перебільшення або ілюзії, але на основі того, що вже є в зовнішньому (або внутрішньому) світі.
Крім того, термін “галюциноген” висвітлює лише сенсорний аспект досвіду, який часто є менш значущим, ніж його емоційні, психологічні чи духовні компоненти.
Популярний у наш час, особливо на заході, термін “ентеоген” означає “породження бога всередині”. Психоделічні сполуки, які природно зустрічаються в грибах, рослинах або тваринах, часто називають ентеогенами.
У 1983 році Ральф Метцнер і Девід Ніколс винайшли скоріш за все уже відомий вам термін “емпатоген”, щоб класифікувати МДМА як нову сполуку.
Пізніше Ніколс замінив цей термін словом “ентактоген”, що означає “торкнутися всередині”. “Емпатоген” не зовсім підходив Ніколсу, який вважав, що його можна асоціювати з терміном “патогенез” і грецьким коренем pathos, що означає “страждання”, а це може обмежити розуміння його потенційних наслідків. Сьогодні обидва терміни – “емпатоген” і “ентактоген” – взаємозамінні у контексті МДМА.
Зрештою, Хакслі та Осмонд зупинилися на “психоделіках”, і цей термін закріпився.
Так чи інакше, ніхто не заважає нам описувати ці речовини, що ”розкривають душу”, у різних контекстах:
На мікроскопічному рівні психоделіки можна описати через їх молекулярну структуру або те, як влаштовані їхні атоми.
Ми можемо обговорювати психоделіки з точки зору рецепторів у мозку (фармакологічні властивості) і ми можемо описати їх за тим, як вони впливають на активність у певних районах і нейромережах мозку (нейробіологічні властивості).
З психологічної точки зору ми можемо описати психоделіки через розкриття того, як вони змінюють свідомість, і ми можемо обговорити результати клінічних досліджень потенційного терапевтичного застосування для лікування депресії, посттравматичного стресового розладу та багатьох інших захворювань.
Також ми можемо обговорювати психоделіки з точки зору культури, дивлячись на те, як ці рослини та речовини були інтегровані в ритуали та світогляд минулих і сучасних людських культур.
Як бачите, потенціал для обговорення великий. Але сьогодні, щоб доповнити частину зі створенням термінології, трошки зупинимось на класифікації та хімічній структурі.
▪▪▪
КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХІМІЧНА СТРУКТУРА
Важливо: в літературі часто можна заплутатись. Деякі дослідники вважають, що до класу психоделіків відносяться лише триптаміни. Але також можна зустріти й іншу думку, де дослідники описують триптаміни та фенетиламіни як психоделічні сполуки.
➖➖➖
Оскільки проєкт Drugstore не спеціалізується виключно на психоделіках, а говорить про психоактивні речовини в цілому, я вважаю, що буде доречніше використати другу, більш обширну, класифікацію, де розділятиму “психоделіки” та підкласи “класичні психоделіки” – ЛСД, псилоцибін, ДМТ, мескалін та “некласичні психоделіки” – ібогаїн, кетамін, МДМА, сальвінорін А і ТГК.
Отже, психоделіки можна структурно розділити на дві великі групи: триптаміни та фенілетиламіни.
Триптаміни мають найбільшу схожість із серотоніном і включають псилоцибін, диметилтриптамін (ДМТ), 5-MeO-DMT, ЛСД та ібогаїн.
Фенілетиламіни більше нагадують дофамін і включають амфетаміни, метамфетамін, мескалін і MDMA.
Нижче ви можете побачити триптаміни червоного кольору та їхню схожість із серотоніном. Синім кольором ви бачите фенетиламіни і їх схожість з дофаміном.
Сполуки, споріднені з серотоніном:
Сполуки, споріднені з дофаміном:
Поза цими двома широкими категоріями знаходяться речовини, структурно не пов’язані з триптамінами чи фенетиламінами, але деякі все ще вважаються “психоделічними”. Скоріше за все це пов’язано з суб’єктивними відчуттями під час вживання, які часто люди описують як “психоделічні”.
Тобто можна стверджувати, що вони мають спільні властивості зі “справжніми” психоделіками в деяких контекстах – наприклад, феноменологічно чи психологічно, але в той же час, культурний контекст або молекулярна структура може не мати спільного знаменника. Прикладами є ТГК, що міститься в канабісі, кетамін, закис азоту та сальвінорин А, що міститься в рослині шавлія дивінорум.
Ось їх молекулярна структура наглядно (як бачите, тут вже не можна так чітко прослідкувати схожість ані з серотоніном, ані дофаміном):
На завершення хочу сказати, що світ речовин не обмежується лише досвідом вживання. Наука, в широкому сенсі цього слова, також має багато чого, що вражає та зачаровує.
Знайте свій наркотик, вживайте з розумом та слідкуйте за нами в соцмережах, щоб не пропустити нові цікаві та корисні матеріали.
#психоделіки #МДМА #емпатоген #ентеоген #псилоцибін
Как контролировать потребление пищи, сидя рядом с холодильником.
Для тех, чей вариант – домашние тренировки.
РЕЄСТРАЦІЯ ЗАКРИТА.
Концепция “эко-френдли” проникла во многие сферы нашей жизни, и секса это касается тоже.
Дедлайн – 27 жовтня 2023.
Друзі, ловіть анонс на вікенд.
Спікери – Артем Осипян, драг-френдлі психолог, психотерапевт, та Крістіна Живаго, кандидат медичних наук, лікар-психіатр.
K-hole, K-holing, кетаминовая дыра – это максимальный эффект от употребления кетамина.
20 жовтня (четвер) о 21:30 поговоримо про секс-культуру.
Ми надамо вам відповідь
протягом трьох робочих днів.