Меню
  • Ua
  • En
  • Ru
    •
  • Ua
  • En
  • Ru
    •

    Поговоримо про селфхарм

    DRUGSTORE надає психологічні консультації в чаті. Якщо вам потрібна допомога психолога, ви можете звернутися за цим посиланням на сайті або в мобільному додатку Free2Ask – Google Play та App Store. Це анонімно та безплатно.

    ▪▪▪

    Тема статті невесела. Але давай одразу налаштуємося на конструктив: наше завдання – зрозуміти, як припинити завдавати собі болю та зробити своє життя радіснішим. Якщо в тебе особисто все нормально, але від селфхарму страждають твої близькі – теж прочитай цей матеріал. Ми поговоримо тут, як їм допомогти, а як допомагати не треба.

    Давайте спочатку визначимося з поняттями, про що ми взагалі говоримо. Selfharm (у дослівному перекладі самоушкодження) – слово, яке включає в себе багато всього. Сюди входять усі практики заподіяння шкоди своєму організму, включаючи вживання наркотичних та інших п’янких субстанцій. Але ми зупинимося на найпоширенішому вигляді селфхарму, а саме ушкодженні шкірних покривів.

    Це звучить досить розпливчасто, але по суті так і є. У різних людей ці ушкодження відбуваються по-різному. Хтось коле себе голками. Хто робить на собі порізи. Хтось гасить об себе сигарети. Хтось вириває собі волосся. І так далі.

    Навіщо? Щоб було боляче. Селфхарм – це не спроба самогубства. Людина не хоче вбити себе, людина хоче завдати собі болю. Хоча серед тих, хто схильний до самоушкодження, дуже багато людей із суїцидальними думками чи навіть спробами.

    ▪▪▪

    Чому біль? Також різні причини, у кожного свої.

    • Найбільш розповсюджена – щоб заглушити емоційний, психічний біль. Це внутрішнє страждання, яке ніяк не проявляється зовні, його не видно зі сторони, але воно буквально гризе мозок зсередини і його не вдається позбутися. Біль від порізу чи опіку на якийсь час відсуває психічний біль на задній план. Звідки береться це емоційне страждання? Від пережитих травм. Від насильства. Від аб’юзу. З депресії та тривожності.
    • Біль використовують, щоб зупинити потік тривожних думок. Або думок про власну нікчемність. Або про те, як усе погано. Цей потік ніяк не припиняється, він захоплює і топить людину в емоційному страху. А фізичний біль допомагає виринути.
    • Біль може бути самопокаранням. Якщо людина занадто строга до себе, якщо в ній живе токсичний внутрішній регулювальник, котрий за кожен найменший промах пиляє, і пиляє, і пиляє нещасний мозок – селфхарм стає покаранням за те, що ти поганий хлопчик чи погана дівчинка.
    • Біль може бути агресією чи самоагресією. Коли людина страждає від своєї недосконалості, коли ненавидить себе найбільше на світі, вона береться за ніж, щоб вилити цю агресію на себе саму.
    • У важкій ситуації, наприклад, при посттравматичному розладі, в емоційній порожнечі та апатії біль стає знаком того, що людина ще здатна відчувати хоч щось. Типу вщипнути себе, щоб переконатися – ти не спиш вічним сном, ти існуєш, ти ще живий.
    • Щоб хоч щось контролювати у своєму житті. Так роблять діти та підлітки, які не мають виходу із ситуації насильства чи аб’юзу. Завдавати чи не завдавати собі болю – єдина свобода щодо себе самих, яка в них є. Так-так, селфхарм зустрічається і у малюків, і у людей похилого віку. У багатих та у бідних. У явно проблемних та напоказ благополучних. Просто люди зазвичай це надійно приховують, хоча можуть наносити рани роками.
    • Однак є ті, хто не приховують, а навпаки – демонструють усьому світу, напоказ, як ексгібіціонізм. Не прикривають одягом руки чи ноги зі свіжими ранами. Фото порізів та опіків викладають в Інстаграм. «Ой годі, просто увагу до себе привертає», – часто кажуть про таких людей. Ні, не до себе. До своїх проблем. Селфхарм напоказ – це крик про допомогу. Це готовність говорити про свою проблему та підсвідомий пошук того, хто вислухає та не відштовхне.
    • Селфхарм може перетворитися на залежність. У якийсь момент самоушкодження перестає допомагати від емоційного болю, людина і хотіла би покинути – але не може. Як і з алкогольної та наркотичної, із селфхарм-залежності вийти можна за підтримки лікаря.

    ▪▪▪

    ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЦЕ ПРО ТЕБЕ

    Визнати, що щось негаразд. Якщо в тебе є потреба в селфхармі, то треба звернути увагу на цю проблему. Сама собою вона не розсмокчеться. Перший крок – психотерапевт. Так, обов’язково! Не знаєш, де шукати такого? Немає грошей? Напиши нам на за цим посиланням на сайті або в мобільному додатку Free2Ask – Google Play та App Store.

    Проблема може здаватися тобі несерйозною, на кшталт – ну хвилююся через іспити чи посварилися з подругою. Але якщо тобі легшає, коли ти ріжеш себе, значить, твоїй психіці потрібна підтримка, допомога в тому, щоб навчитися справлятися з важкими емоціями, з розчаруваннями та переживаннями.

    Психолог також допоможе з’ясувати, чи раптом це не дещо більше, ніж реакція на неприємну ситуацію. Це може бути депресивним станом або хронічним стресом, самому собі такий діагноз поставити навряд чи вдасться. Навіть якщо ти запідозриш у себе щось подібне, лікування краще підбирати разом із фахівцем. Це може бути психотерапія, а можливо, знадобиться медикаментозна підтримка.

    Лікування не буде швидким. На це підуть місяці. Але воно того варте – на тебе чекає життя без болю.

    ▪▪▪

    ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЦЕ ПРО БЛИЗЬКУ ТОБІ ЛЮДИНУ

    Якщо ти помічаєш ознаки селфхарму у когось із друзів чи близьких, поговори з людиною. Акуратно та обережно, без жартиків – це буде знецінення проблеми і тільки все зіпсує.

    Жодного тиску типу «обіцяй мені, що ти більше так не будеш, присягнися нашими стосунками» і так далі. Людина не може просто так взяти і припинити, тому що селфхарм – це спосіб долати емоційні проблеми, який більш-менш працює. Спосіб, звичайно, кривий – як милиці замість ніг. Повір, той, хто займається самоушкодженнями, і так переповнений почуттями сорому та вини за свої дії. Не треба додавати до цього коктейлю ще й від себе – ти так спровокуєш новий епізод селфхарму.

    І, будь ласка, не треба ставитись до селфхармера як до хворого. Люди, які самі собі завдають болю, здебільшого цілком нормальні – просто їм важко справлятися із тривожністю чи депресією. Ховати гострі предмети, тим паче демонстративно, не варто. Це тільки створить атмосферу психлікарні і посилить почуття провини, а значить, селфхарм почастішає – а довіра до тебе пропаде, а ти про це навіть не дізнаєшся.

    Якщо це твоя дівчина/твій хлопець, не варто одразу думати, що причина в тобі. Причин може бути дуже багато. Якщо тебе турбує тільки, чи не твоя це вина, далеко у вирішенні проблеми причини селфхарму ви не просунетеся.

    Хочеш реально допомогти – знайди нормального психолога і вмов селфхармера піти на прийом. Якщо твій друг чи подруга бояться розголосу та хочуть залишитися анонімними – є фахівці, які працюють онлайн, по скайпу без відео, наприклад. Прізвище та інші дані ніхто не запитуватиме.

    Іноді може допомогти просто дати людині виговоритись. Поскаржитись на все, описати свої почуття – а ти надаси допомогу вухами та співчуттям. У такому разі не засуджуй, не давай порад, просто підтримуй та люби. Проте тут ти маєш тверезо оцінювати свої власні психічно-емоційні ресурси і спробувати допомогти можна тоді, коли ти це потягнеш.

    #психологія #травма #селфхарм #консультація

    Може бути цікаво
    iknow
    Автор статті 269
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.