Меню
  • Ua
  • En
    •
  • Ua
  • En
    •

    Що таке токсичний сором і як з ним боротися?

    Як перестати соромитися того, ким ти є.

    «Подивися на себе! Тобі не соромно?!». Знайома фраза? Якщо так, то ця стаття буде тобі корисною. Поговоримо про сором, який завжди з тобою.

    Що таке токсичний сором? Це відчуття провини за те, хто ким ти є в реальності.

    Він виражається в постійних самозвинуваченнях, у переконаності, що ніхто тебе не любить, що ти негарний_а, нерозумний_а, невдаха і так далі. Постійні думки на кшталт «ненавиджу себе», «не треба було мені взагалі народжуватися» – вишенька на торті токсичного сорому. Тобі соромно за себе просто так, без об’єктивної причини.

    Тобі можуть робити компліменти, люди будуть захоплюватися твоєю зовнішністю, ти зароблятимеш величезні гроші завдяки своєму розуму – але якщо в тебе в голові засів токсичний сором, ніщо тебе не переконає в тому, що ти справді достойна людина.

    І що б не траплялося у твоєму житті, всі події будуть ніби підкріплювати ці твердження. Буквально: навіть якщо людина, котра страждає на токсичний сором, отримає нобелівську премію, для неї це буде підтвердженням переконання «Я – нездара». Як? Сором знайде шляхи. Приміром, через установку «соромно брати гроші», а премія – це гроші, я ж беру, отже, я нездара. Тут немає логіки, тут є глибинне сприйняття себе як поганої людини.

    ▪▪▪

    ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ ТОКСИЧНИЙ СОРОМ

    Основна версія психологів – з дитинства.

    Саме батьки пояснюють нам, що таке соромно. Це стиль виховання, коли дитині постійно вказують на те, що вона якась «не така» – недостатньо добре вчиться, недостатньо добре поводиться, все недостатньо – і соромлять її за це. При цьому незрозуміло, що таке достатньо. Малюк не може відрефлексувати ці маніпуляції і просто звикає себе соромитися. Токсичний сором надійно поселяється всередині маленької людини, а батьки продовжують соромити її, закріплюючи ефект.

    Ставши дорослою, колишня дитина соромиться себе щоразу, коли дивиться на себе в дзеркало, бачить себе на фото, коли щось не виходить і навіть коли начебто все гаразд – вона знайде, за що себе присоромити.

    Установки, котрі диктують нам, що таке погано і що таке добре, що таке соромно і за що має бути соромно, закладаються в дитинстві. Багато з них мають таку форму, що як не крути, ти все одно залишишся «недостатньо хорошим».

    Наприклад, «соромно не виправдати надій батьків». Які саме це надії? Як це – не виправдати? Ніхто не знає. У результаті тобі соромно за все, що ти робиш, навіть якщо ти вивчився на інженера і працюєш на заводі, як хотів тато, і одружився з донькою сусідки, як хотіла мама.

    ▪▪▪

    ЩО БУВАЄ ЧЕРЕЗ ТОКСИЧНИЙ СОРОМ?

    Звісно ж, низька самооцінка. Ти себе не любиш і соромишся.

    Постійне почуття провини за щось. Сором придумає за що.

    Перфекціонізм. Тобі постійно здається, що можна було зробити краще, швидше, вище, сильніше, а не так, як ти зробив.

    Проблеми у стосунках. Зокрема людина, яка соромиться себе, вразлива для аб’юзу.

    Проблеми з кар’єрою. Ти можеш уникати професійного зростання, бо боїшся щось зробити не так, помилитися.

    Проблеми зі спілкуванням. Тобі здається, що всі бачать, який_а ти «насправді», що всі дивляться на тебе, всі засуджують твою зовнішність, манеру розмовляти, розумові здібності тощо. Тобі простіше взагалі не спілкуватися, ти соціофоб_ка.

    Селфхарм. Сором – це не лише емоційна, але й фізична реакція. Коли людині соромно, вона пітніє, червоніє, з’являються неприємні відчуття у внутрішніх органах. Дехто завдає собі болю, щоб зупинити це.

    «Коли мені соромно, таке враження, що мене хтось ножем проткнув. Прямо у живіт. Мені боляче, дуже боляче. Тому я ріжу себе, руки в основному вище ліктя», – ось такими відвертостями діляться люди у психолога.

    ▪▪▪

    ЯК ПРОГНАТИ ТОКСИЧНИЙ СОРОМ?

    Для початку його треба усвідомити. Зрозуміти, що він є. І навчитися відрізняти себе справжнього_ю від жахливого голосу всередині твоєї голови.

    Навчися ловити момент, коли ти соромишся і знецінюєш себе. Впіймав_ла – і одразу йому заявляй: «НІ! Все! Закінчили це, закрили тему просто зараз!». Скажи собі, що не будеш себе соромити.

    Не твори собі кумира! Не орієнтуйся на чужий успіх. Думки на кшталт «а ось він_вона у своєму віці вже… а я…», «а в неї… а в мене…» – це також токсичний сором.

    Навчившись відстежувати моменти, коли ти соромишся, записуй їх. Такий метод допоможе тобі побачити систему – які причини сорому сидять у твоїй голові. Це, як правило, стандарти та установки, колись тобі закладені, які заважають жити без токсичного сорому. Наприклад, «просити допомоги не можна» – і ти соромишся просто за те, що попросила підтримки в подруги. Або «плакати – це недостойно» – і ти себе кошмариш за те, що в кінотеатрі пустив сльозу на трагічному моменті.

    Ти можеш накопати у своїй голові дуже цікаві установки, через які виникає токсичний сором, що заважає тобі розвиватися і насолоджуватися життям: «гроші – це бруд», «гроші є тільки у шахраїв», «секс – це біль», «порядний дівчині секс не потрібний» і таке інше. Усвідом ці установки і змінюй їх.

    Пробачай собі. У тебе, напевно, є вчинки в минулому, за які ти себе гризеш – точніше, це робиш не ти, а токсичний сором. Зупини його, дай собі підтримку та розуміння, виправдай себе, пожалій та пробач собі.

    Важливо не соромитися бути собою. Примусь токсичний сором замовкнути і прийми себе таким_такою, як ти є. Обов’язково давай собі підтримку практично щодня. Хвали себе за різні дрібниці, і теж щодня. Твоє завдання – постійно знаходити причини, чому бути тобою – це круто. Так, це нелегко і займе певний час, але воно того варте.

    І, нарешті, виходь на бій зі своїм соромом. Не бійся зустріти його віч-на-віч: створюй ситуації, в яких тобі соромно, і входь в них.

    Один із найпоширеніших прикладів сорому – виступ на публіці. Соромно говорити перед класом? Говори якнайчастіше. Токсичний сором буде тобі диктувати, що ти дурний_а, некрасивий_а, у тебе «не такий» голос або ще щось – відсікай ці думки і знову кидай себе в ситуацію сорому. Це як із бігом: щоб бігати краще, треба бігати весь час.

    На крайній випадок підійдуть соцмережі. Просто відмовся від того, щоб ліпити щасливу картинку себе в інсти, наприклад. Нехай твої сторіз будуть про правду, поділися відвертими думками. Хтось від тебе відпишеться – ну і нехай, зате з’являться нові люди, і ти побачиш, що не соромитися себе справжнього_справжньої все-таки круто.

    Готуйся до того, що, подолавши сором, ти втратиш деяких друзів і подруг. Справа в тому, що без токсичного сорому ти сильніший_а і вільніший_а, і тобою стане неможливо маніпулювати. Ти навчишся відмовляти, заявляти «ні», якщо не хочеш чогось. Ти навчишся говорити те, що думаєш, а не те, що хочуть від тебе чути. Ти навчишся робити те, що хочеш, а не те, що «зручно», «пристойно», чи відповідає якимось поняттям. Тож маніпулятори і ті, кому від тебе весь час щось потрібно, відпадуть самі собою.

    #психологія #маніпуляція #сором #селфхарм #токсичний_сором

    Може бути цікаво
    iknow
    Автор статті 268
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.