Меню
  • Ua
  • En
    •
  • Ua
  • En
    •

    Що таке РДУГ

    Говоримо про особливості функціонування мозку людей із РДУГ і фармакотерапію цього розладу.

    Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) зустрічається у близько 5-7,2% молоді і 2,5-6,7% дорослих.

    Він характеризується:

    • меншими можливостями коноролювання уваги: труднощі у зосереджуванні, особливо під час виконання нудного завдання, неможливість відірватись від дії, на якій особа сильно сфокусується – особливо якщо їй це цікаво;
    • імпульсивністю: труднощі у контролюванні своїх дій/слів, виражання емоцій;
    • гіперактивністю: у дорослому віці може бути менш виражена, проявлятись у виконуванні незначних рухів типу гра з біжутерією, одягом, волоссям.

    РДУГ може бути пов’язаний з емоційною дизрегуляцією, тобто труднощами у тому, щоб заспокоїти свої емоційні реакції, вибуховістю, інтенсивним переживанням різних емоцій – і приємних, і неприємних. Симптоми РДУГ можуть викликати проблеми в таких аспектах життя, як праця, навчання і стосунки з людьми.

    У людей, що мають РДУГ, часто також можна спостерігати інші розлади, типу депресія, тривожність, обсесивно-компульсивний розлад, біполярний розлад, аутизм, проблемне вживання ПАР. Водночас симптоми, схожі на РДУГ, можуть проявлятись у інших розладах, тому діагностика буває непростою справою, а поставити діагноз і назначити лікування може тільки психіатр_ка. Про діагностику РДУГ можна більше послухати тут.



    У цій статті розповімо про особливості у функціонуванні мозку людей із РДУГ і фармакотерапію РДУГ. Тут зосередимось в основному на дослідженнях, котрі були проведені на дорослих людях із РДУГ.

    ▪▪▪

    ЯК ПРАЦЮЄ МОЗОК У ЛЮДИНИ З РДУГ: ДОФАМІН, НОРАДРЕНАЛІН

    РДУГ класифікують як неврологічно-поведінковий синдром розладу розвитку. Тобто симптоми РДУГ проявляються найчастіше ще в дитинстві (близько 90% людей, що мали діагноз РДУГ у дитинстві, проявляють симптоми у дорослому віці) і його пов’язують з інакшим, ніж у людей без РДУГ, фунціонуванням мозоку. Йдеться зокрема про особливості у роботі дофамінової і норепінефринової систем, а також експресії генів, що відповідають за їх діяльність.

    Дофамін відповідає, між іншим, не стільки за почуття нагороди і приємності, як вважалось раніше, скільки за мотивацію до осягнення нагороди. Завдяки йому співпрацюють структури, що відповідають за утримування уваги і контроль когнітивних функцій (фронтальна доля), запам’ятовування контектсту ситуації, у якій виступала нагорода (гіпокамп), надання емоційної вартості ситуації/об’єкту (амигдала), детекції потенційної нагороди (вентральна область покриву, VTA), а також контроль рухів, навчання поведінки, розуміння, об’єкт є приємним чи неприємним (прилегле ядро, NAc).

    Вважається, що в людей, які мають РДУГ, зворотнє захоплення дофаміну (тобто вбирання дофаміну до нейронів з міжсинаптичного простору для подальшого зберігення) є більш інтенсивним; як наслідок, у міжсинаптичному просторі менше дофаміну і він слабше впливає на нейрони. Цей механізм пов’язують із порушенням процесів навчання, неуважністю і невгамовністю.

    Ліки, що спрямовані на збільшення рівня дофаміну у міжсинаптичному просторі через зменшення зворотнього захоплення, називають стимуляторами. До них належать, наприклад, метилфенідат (т.м. Концерта/Ріталін) і декстроамфетамін (т.м. Аддералл). Як назва групи підказує – ці ліки в основі свого механізму схожі на амфетамін. Проте вони працюють дещо слабше і повільніше, ніж амфетамін, що не сприяє появі швидкого й іненсивного хаю, як у випадку з амфетаміном чи іншими стимуляторами, а також знижує їх потенціал до розвитку залежності. Саме метилфенідат рекомендують виписувати у першу чергу при РДУГ, проте в Україні він недоступний, і частіше застосовують ліки, що регулють рівень норепінефрину.

    Норепінефрин (норадреналін) відповідає за підтримування уваги, запам’ятовування і пригадування, збудження організму (наприклад, з метою виконання дії або ж правильної реакції на стресову ситуацію). Підозра, що низькі рівні норепінефрину пов’язані з симтомами РДУГ, виникла через те, що дофамін може трансформуватись в норадреналін завдяки гідроксилюванню (заміщення атомів або груп атомів гідроксильною групою). Знання про цей механізм використовують при застосуванні нестимуляторів.

    Нестимулятори – це друга група субстанцій, що найчастіше застосовуються у зменшенні симптомів РДУГ. Найросповсюдженішими ліками з цієї групи є атомоксетин. Він є селективним інгібітором зворотнього захоплення норепінефрину і діє через збільшення рівнів дофаміну і норепінефрину у міжсинаптичному просторі.

    В залежності від того, чи разом з РДУГ виявляються інші проблеми (наприклад, тривожність або депресія), психіатри можуть виписати додатково ліки на ці симптоми, наприклад, антидепресанти.

    ▪▪▪

    ЕФЕКТИВНІСТЬ ФАРМАКОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ, ПОБОЧКИ, ПОТЕНЦІАЛ ЗАЛЕЖНОСТІ

    Наскільки ліки діють? Важко сказати на 100 відсотків, і скоріш за все відповідь буде пов’язана з індивідуальною історією, обставинами і особливостями організму пацієнта_ки. Існують докази, що підвищення рівнів дофаміну і норепінефрину пов’язане з кращим функіонуванням людей з РДУГ – це може стосуватись і когнітивних симптомів, але також це покращення регуляції емоцій. Деякі дослідження вказують на те, що при фармакологічному лікуванні зменшується також рівень депресії, суїцидної поведінки і проблемного вживання інших субстанцій. Ефекти ліків у дослідженнях, що тривали від 3 до 28 тижнів, були стабільні у часі – тобто не зменшувались після тижнів їх регулярного вживання. Систематичний перегляд 81 клінічного досвіду виявив, що фармакотерапія зменшує симптоми РДУГ ефективніше ніж плацебо. Проте більшість з досвідів мала високий або невідомий рівень суттєвих проблем, що могли бути джерелом помилки в результатах. Серед таких проблем були: неповні довготермінові дані щодо ефективності та можливих побічних ефектів і неясність ефективності засліплення, що могло призвести до посилення ефекту плацебо.

    Як усі психоактивні субстанції, ліки від РДУГ мають свої бажані і небажані ефекти. Серед побічних ефектів стимуляторів відмічають: підвищений ризик психотичних розладів, посилення тіків, ризик проблемного вживання, особливо у людей, що схильні до котроїсь зі згаданих проблем, проблеми зі сном, головний біль, зменшення апетиту, погіршення настрою, біль у животі.

    Серед побічних ефектів нестимуляторів помітні нудота, проблеми зі сном, зниження апетиту.

    ▪▪▪

    НЕФАРМАКОЛОГІЧНІ МЕТОДИ

    Фармакологічне лікування – це лише один із можливих варіантів допомоги людям з РДУГ. Його можна назвати протезуванням деяких труднощів, з якими зустрічаються люди з діагнозом РДУГ. Саме вживання ліків може покращити самопочуття і функціонування, проте не буде достатнім для довготривалих змін.

    Інші можливі стратегії – це:

    • активний спорт
    • просвітництво на тему поведінкових стретегій, спрямованих на організацію часу
    • розмови з близькими людей з РДУГ
    • практика медитації
    • психотерапія.

    Деякі психіатри і дослідники_ці вважають, що в ліках може й не бути необхідності, якщо попрацювати відповідним чином із середовищем пацієнта_ки (робота, стиль життя, підтримка близьких). Проте цього не завжди достатньо – мають значення життєва ситуація, історія хвороби та особливості організму. Потенційно найкращі ефекти даватиме поєднання кількох форм лікування, проте вибір завжди буде залежати від індивідуальних факторів, а найкраще консультуватися щодо можливих форм терапії із спеціалістами у сфері психічного здоров’я.

    #РДУГ #психологія #стимулятори

    Може бути цікаво
    АНАСТАСІЯ РУБАН
    Автор статті 06
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.