Меню
  • Ua
  • En
    •
  • Ua
  • En
    •

    Сексуальність, сексуальне здоров’я та задоволеність стосунками небінарних людей

    Огляд досліджень 2012–2024 років


    Авторка: Ксеня Термасіна

    Термін «небінарність» описує гендерну ідентичність, яка виходить за межі традиційного протиставлення «чоловік – жінка». Це парасолькове поняття охоплює багато варіантів досвіду: від часткової або повної ідентифікації себе з якоюсь із категорій «чоловік» чи «жінка» до відсутності відчуття приналежності до будь-якого гендеру.

    Небінарні люди часто послуговуються різними самоназвами – гендернофлюїдна людина, агендер, бігендер, пангендер, гендерквір та іншими. Причини цього різні: особисте ставлення до терміну «трансгендерність», усвідомлення відмінностей між власним досвідом та досвідом бінарних трансгендерних людей та інші.

    Небінарність часто розглядають як частину трансгендерної спільноти, адже трансгендерність – загальний термін для людей, чия гендерна ідентичність не збігається зі статтю, приписаною при народженні. Вона охоплює як бінарних трансгендерних людей (трансчоловіків і трансжінок), так і небінарних. .

    Дослідники наголошують, що це надзвичайно різноманітна велика група. Однак дослідження сексуальності десятиліттями або взагалі ігнорували існування небінарних людей, або об'єднували їх із бінарними трансгендерними учасниками та учасницями в одну аналітичну групу. Такий підхід приховує можливі відмінності між групами й обмежує розуміння специфічних потреб щодо здоров’я та добробуту людей. Автори огляду, про який ідеться в цій статті, вирішили заповнити цю прогалину, зосередившись саме на сексуальності небінарних людей.

    Період з 2012 року обрано невипадково: саме тоді вперше з’явилися великі опитування (наприклад, Gallup у США та дослідження психічного здоров’я трансгендерних людей у Шотландії), які фіксували дані про гендерну ідентичність поза бінарністю. Крім того, автори хотіли охопити покоління міленіалів і покоління Z, серед яких небінарна ідентифікація трапляється значно частіше, ніж серед старших вікових груп.

    ▪▪▪

    МЕТОДОЛОГІЯ

    Після масштабного аналізу за науковими стандартами до фінальної вибірки ввійшли 44 статті. Для більшості з них учасників та учасниць набирали онлайн через соціальні мережі, ЛГБТКІ+спільноти та методом «снігової кулі». 39 із 44 робіт визнані високоякісними, п’ять — середньої якості.

    Кількість небінарних учасників та учасниць у дослідженнях сильно варіювалася — від 4 до 2783 людей. Більшість вибірок налічувала менше 100 небінарних учасників/ць. Демографічні дані (вік, етнічна приналежність, освіта) окремо для небінарної підгрупи наводилися рідко. Там, де такі дані були доступні, небінарні учасники/ці здебільшого виявлялися білими, молодшими за 35 років і мали вищу освіту — тобто вибірки суттєво не репрезентували все розмаїття небінарної спільноти.

    ▪▪▪
    ЯК ДОСЛІДНИКИ ЗАПИТУВАЛИ ПРО ГЕНДЕРНУ ІДЕНТИЧНІСТЬ

    Приблизно дві третини статей, які описували метод опитування про гендер, зазначали про підхід, коли дослідники спершу питали людину про стать, приписану при народженні, а потім пропонували обрати ярлик гендерної ідентичності зі списку варіантів. У 20 статтях описаний підхід, коли людині давали можливість вписати власний варіант через опцію «інше». Лише в окремих дослідженнях ставили пряме питання про сприйняття власного гендеру як бінарного чи небінарного конструкту.

    Що особливо важливо: навіть коли в дослідженні пропонувалося кілька окремих небінарних ярликів (наприклад, гендерквір, агендер, бігендер), під час аналізу їх майже завжди об’єднували в одну загальну категорію «небінарні». Іноді до цієї категорії потрапляли й доволі різнорідні відповіді — від «кросдресер» до «жінка, але лише генетично» — що додатково розмиває картину. У більшості робіт (26 із 44) залишалося незрозумілим, чи ідентифікують себе небінарні учасники та учасниці ще й як трансгендерні: 12 досліджень охоплювали лише трансгендерних небінарних людей, 3 — лише тих, хто не ідентифікував себе як трансгендерні, і лише 3 дослідження враховували небінарних людей незалежно від їхньої транс-ідентичності.

    ▪▪▪

    ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

    Гендерний перехід

    Лише 8 із 44 статей досліджували гендерний перехід серед небінарних людей. Загальна тенденція чітка: небінарні люди рідше, ніж бінарні трансгендерні, звертаються по гормональну терапію та хірургічні втручання. Наприклад, в одному дослідженні гормональну терапію хотіли 27% небінарних учасників/ць проти 81% бінарних трансгендерних людей, гендерно афірмативні операції — 20% проти 51%.

    В іншій роботі серед ветеранів/ок США гендерно афірмативну допомогу отримували 45% небінарних людей проти 82% бінарних трансгендерних. Водночас серед трансмаскулінних людей, які прагнули хірургії, небінарні учасники та учасниці значно частіше обирали операції на грудній клітці (95%), ніж на геніталіях (лише 5%), тоді як серед трансчоловіків співвідношення було 73% до 27%. Небінарні люди також частіше повідомляли про відмову в доступі до гормональної терапії та операцій порівняно з цисгендерними чоловіками, які мають стосунки з чоловіками.

    Сексуальна орієнтація та ярлики ідентичності

    Більшість досліджень, що наводили окремі дані для небінарних людей, показали: небінарні учасники та учасниці найчастіше ідентифікують себе як «квір» — частка коливалася від 24,9% до 71,9% залежно від вибірки. Також поширеним ярликом виявився «бісексуальність», хоча дослідники зазначають, що незрозуміло, наскільки точно цей термін відображає реальну орієнтацію небінарних людей, зважаючи на історичне навантаження цього слова бінарним розумінням гендеру. Загалом небінарні люди значно частіше за цисгендерних обирають немоносексуальні ідентичності (квір, пансексуальність тощо), а не строго гетеро- чи гомосексуальні категорії.

    Лише два дослідження вивчали сексуальну плинність (зміну орієнтації чи потягу з часом) — і обидва використовували гендерно нейтральні формулювання питань, що дозволило уникнути нав’язування бінарної рамки респондентам.

    Сексуальний потяг і поведінка

    Дванадцять досліджень вимірювали сексуальний потяг здебільшого через модифіковану шкалу Кінзі, яка традиційно вимірює потяг від «чоловічості» до «жіночості» — тобто вже в самій структурі шкали закладена бінарність. Лише окремі роботи давали змогу окремо оцінити потяг до небінарних людей або розрізнити потяг до трансгендерних і цисгендерних партнерів і партнерок. Вісімнадцять досліджень містили питання про сексуальну поведінку, і лише сім із них питали про гендер сексуальних партнерів і партнерок, причому у двох дослідженнях варіант «небінарний/а партнер/ка» був відсутній узагалі.

    Задоволеність у сексі та стосунках

    Лише шість досліджень вимірювали сексуальне задоволення і ще шість — задоволеність стосунками. Здебільшого для цього використовували наявні валідовані шкали (наприклад, Global Measure of Sexual Satisfaction або Couples Satisfaction Index), частину з яких адаптували, прибираючи гендерно специфічну мову. Втім, деякі інструменти зберігали гендеровані мовні елементи.

    Загалом там, де порівняння было можливим, рівні задоволення в сексі та стосунках небінарних людей виявилися подібними до показників бінарних трансгендерних людей — істотних відмінностей між групами не виявлено.

    Інші аспекти: потяг, фантазії, функція, дистрес

    Окремі дослідження торкалися вужчих тем:

    ● сексуальна асертивність та згода (з адаптацією опитувальника під гендерно нейтральну мову);

    ● сексуальні фантазії;

    ● практики БДСМ;

    ● сексуальне бажання;

    ● використання порнографії;

    ● сексуальний дистрес та порушення сексуальної функції.

    Показово, що спеціалізований інструмент для оцінки сексуальної функції (Transmasculine Sexual Functioning Index) розробляли й валідували саме для трансмаскулінних людей — тобто цілеспрямовані, добре адаптовані інструменти для небінарної спільноти залишаються рідкістю.

    ▪▪▪

    ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК: ПРОБЛЕМА МОВИ ТА ВИМІРЮВАННЯ

    Другий фокус огляду — наскільки інклюзивними є самі дослідницькі інструменти. Висновок доволі однозначний: мова і шкали, які використовуються в сексологічних дослідженнях, здебільшого недостатньо враховують досвід небінарних людей.

    Найпоширеніша проблема — це об’єднання маргіналізованих гендерних ідентичностей в одну аналітичну категорію під час статистичного аналізу, навіть коли самі опитування пропонували різні варіанти відповідей. Це приховує ймовірні відмінності всередині групи та не дає змоги зрозуміти специфічні потреби небінарних людей окремо від бінарних трансгендерних.

    Крім того, багато класичних шкал сексуальності (наприклад, шкала Кінзі чи опитувальники сексуального бажання і фантазій) спочатку розроблялися в бінарній логіці «чоловік–жінка» і лише частково адаптуються під небінарний досвід — часом просто через заміну займенників, без глибшого перегляду структури запитань.

    ▪▪▪

    Цей огляд — перший систематичний аналіз, зосереджений саме на сексуальності небінарних людей, а не на трансгендерній спільноті загалом. Він показує суперечливу картину: з одного боку, дедалі більше досліджень намагаються враховувати небінарний досвід і використовувати інклюзивну мову; з іншого — методологічні звички, такі як об’єднання груп, бінарні за замовчуванням шкали, брак окремої звітності, досі суттєво обмежують те, що наука насправді знає про сексуальне здоров’я, задоволеність і стосунки небінарних людей. Автори наголошують: без окремого й уважного вивчення цієї групи ризик залишити її потреби невидимими в сексологічних дослідженнях залишається високим.

    Може бути цікаво
    drugstore
    Автор статті 40
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.