Меню
  • Ua
  • En
    •
  • Ua
  • En
    •

    Внутрішній ворог

    Як боротися з відчуттям провини того, що вижив.

    Комплекс провини людини, яка вижила – це психологічний феномен, відомий ще з часів Другої світової війни. Якраз жертви тих подій стали першими, завдяки кому цей синдром став відомий психологам.

    Не дивно, що для українців та українок, які прямо зараз переживають катастрофічні події, цей комплекс масовий. Якщо ти постійно переймаєшся думками про те, що хтось воює, а ти ні, чи хтось залишилися, а тобі довелося поїхати, чи хтось постраждали, а з тобою все гаразд, і тебе це тривожить – ця стаття для тебе.

    ▪▪▪

    Оце відчуття провини за те, що вижили, яке також називають провиною вцілілого, є частиною симптомокомплексу посттравматичного стресового розладу (ПТСР), про який ми вже писали. Він у цілому проявляється по-різному. Але для тих, хто постраждали від екстремальних подій, що зачепили багато людей, часто саме ця провина буде провідним проявом ПТСР.

    ▪▪▪

    ЗВІДКИ БЕРЕТЬСЯ ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ?

    Провина ця, звичайно ж, цілком ірраціональна, тобто логіки в ній нуль. Людина не радіє, що з нею все гаразд, а навпаки, переживає, що їй не дісталося як іншим.

    Вперше такі симптоми помітили у тих, хто пройшов концтабори, навіть спочатку це явище так і назвали – «синдром концентраційного табору». Ті, хто вціліли після тортур, відчували нестерпне відчуття провини, наче б то їхня вина, що фашисти когось вбили, а когось ні.

    Згодом виявилося, що такий синдром характерний для багатьох людей, котрі пройшли через травматичний досвід. Тих, хто вижили під час природних катаклізмів, аварій, нападів зловмисників, також переслідує провина вцілілого. В регіонах, де багато людей померли від ковіду, провина за те, що навіть не чхнув, спостерігалася у декого, хто залишився здоровими.

    Більше того, провина вцілілого може спостерігатися й у цілком мирний час – наприклад, людина, якій більше в житті вдалося – наприклад, зробити хорошу карʼєру, побудувати класні стосунки – може відчувати себе винною, тому що інші в її оточенні такого не мають.

    Загалом ти бачиш тенденцію: провина того, що вижив – дуже поширене явище. Тобто якщо тебе це теж зачепило, візьми до уваги, що ти в цьому не один чи не одна. До 40% тих, хто брали участь у бойових діях, страждають на провину вцілілого – це ті, хто, скажімо так, мали хоч якийсь контроль над ситуацією. Серед тих, хто ставали жертвами катастрофічних подій, розповсюдженість провини вцілілого буде до 60%.

    ▪▪▪

    ЯКІ СИМПТОМИ?

    Що відчувають ці люди під тиском провини? Тут цілий букет переживань, і всі вони далекі від позитиву.

    Відчуття того, що не мав права залишатися живим або здоровим; очікування кари небесної за те, що ти в порядку; таке почуття, що ніби всі тебе засуджують за те, що ти окей. До всього того додаються звичні симптоми посттравматичного стресового розладу – це депресивний стан, апатія й загальмованість чи, навпаки, збудження, тривожність, розлади сну, а також флешбеки – неконтрольовані спогади про бачене й пережите. Можуть бути «фантомні сирени» і «фантомні вибухи», коли ти наче чуєш ці звуки, а насправді то щось інше, абсолютно мирне.

    У декого можуть проявлятися фізичні симптоми – головні болі, нудота, болі в ділянці живота то тут, то там, загальне «погане самопочуття». В окремих випадках зʼявляються суїцидальні думки.

    УВАГА! Якщо в тебе раніше був досвід травми, якщо ти проходив чи проходила через депресію або тобі діагностували тривожність – у такому випадку для тебе вірогідність настання синдрому провини вцілілого набагато вища. Пильнуй себе і вчасно відмічай симптоми.

    ▪▪▪

    Людина, яка страждає через провину вцілілого, часто намагається якось заглушити чи придушити це почуття.

    Дехто стає залежним від адреналіну – постійне перебування на вершині гострих почуттів допомагає хоч на якийсь час забути про провину. Людина кидається в екстрім, зазвичай в який-небудь небезпечний для життя спорт. Чи йде волонтерити кудись, де дуже небезпечно.

    Інші згадують старий, століттями перевірений спосіб нічого не відчувати – прийом алкоголю та психоактивних речовин. Це допомагає на певний час забути про провину.

    Є ті, кому під тиском провини найкраще буває залишитися на самоті – вони самоізолюються від усіх і переживають свої почуття подалі від соціуму.

    Також існує категорія людей, у яких провина вцілілого перетворюється на суцільну тривожність. Це, як правило, ті, хто у безпеці зараз і дуже переживають з цього приводу. Це вони намагаються віддалено допомагати, жертвувати гроші направо й наліво, розповсюджувати всю інформацію інтернету, записатися волонтерити куди тільки можна. Таким чином вони компенсують відчуття тривожності, викликане провиною того, що вижив.

    ▪▪▪

    ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТРАЖДАЄШ НА ПРОВИНУ ВЦІЛІЛОГО?

    Перш за все, прям правило номер один – памʼятай, що ти не один і не одна з такою штукою на світі. Багато з тих, хто звертаються за порадою з приводу «незрозумілого почуття провини», думають, що вони якісь «поламані» чи «не такі», бо те, шо відбувається з ними – «неправильно». Це абсолютно не так. Почуття провини – просто симптом переживання травми, через яку тобі довелося пройти. Навіть якщо ти й не був чи не була у небезпечному місці, сам факт війни в країні – це травма для багатьох.

    З цим симптомом можна успішно працювати. Психологи допоможуть. Звертайся, не вагайся. Зараз дуже багато можливостей безоплатно отримати допомогу. Часто ті, хто страждають на почуття провини, реально думають, що психолог також буде їх звинувачувати. Вибач, скажу прямо – це просто маячня. Психолог для того і працює, щоб помогти тобі позбавитися цього відчуття провини й жити далі нормальним життям.


    ▪▪▪

    Якщо хочеш допомогти собі самостійно, спробуй почати з того, щоб перестати придушувати емоції. Перш за все це стосується негативу. В нашій культурі сумувати вважається чимось майже ненормальним, але це не так. Треба дати суму простір і дозволити йому існувати. Адже він є, і якщо просто подавити його – він нікуди не зникне.

    Те саме й про страх. Ти маєш право боятися.

    Те саме й про позитивні емоції: якщо є ресурс на радість, радій. Зараз люди іноді навіть соромляться виявляти позитив, наче це «не на часі». Але саме радісні відчуття, сміх, жарти дозволять тобі відновитися і подолати провину.

    Спробуй самостійно або з допомогою психолога розібратися у своєму відношенні до себе. Відчуття провини часто виникає у тих, хто сам себе вважає не настільки цінним, як інші люди. Можливо, це про тебе? Тоді з цим треба працювати.

    Дуже цілющим може бути спілкування з тими, хто мають подібні відчуття. З такими людьми можна познайомитися в соцмережах чи на групах психологічної допомоги. Розуміння того, що інші відчувають те саме, може бути офігенним полегшенням. Групування допомагає подолати самотність, обмін досвідом підкаже нові методи боротьби з провиною.

    Тим, кого тягне на адреналін і пригоди, допоможе волонтерство. Намагайся робити це системно, можеш спробувати організувати свою ланку допомоги, головне – не кидатися від можливості до можливості, а дати собі увійти до колії і стабілізуватися.

    #психологія #провина #птср

    Може бути цікаво
    iknow
    Автор статті 269
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.