Меню
  • Ua
  • En
    •
  • Ua
  • En
    •

    Антисоціальні особистості

    Особистостям, що мають антисоціальний розлад, присвячено безліч фільмів, вони описані в книгах, а також про них відзнято багато документальних матеріалів. Здається, вони не лишаються без уваги аудиторії. Що такого в них притягуючого і в той же час відразливого? Спробуємо розібратися в цій статті.

    ▪▪▪

    Для початку поговоримо, що ж таке антисоціальний розлад особистості і чи можна його представників називати «психопатами».

    Існує концепція психотерапевта Кернберга, яка пов’язує антисоціальний розлад з нарцисичним розладом особистості, що визначається як «злоякісний нарцисизм». Цих людей можна віднести до категорії «психопатів» – тих, хто проявляє найбільш агресивний патерн поведінки по відношенню до інших та кримінальну поведінку. Вони використовують брехню, злодійства, шахрайство, насильство та навіть вбивство, а також не мають здатності відчувати провину і каяття. Навіть після усвідомлення своєї антисоціальної поведінки, не дивлячись на яскраве вираження жалю щодо вчиненого, в них не виникає змін у поведінці по відношенню до тих, на кого вони нападали чи кого експлуатовували. Їхня частина нарцисичної особистості виражається в надмірній увазі до себе, грандіозності та пихатості, обезціненні інших та нездатності до емпатії. По факту це крайній, найтяжчий варіант антисоціального розладу особистості.

    Якщо говорити про антисоціальних особистостей у прояві найменшого вираження – вони проявляють криміналізовану поведінку (шахрайство, експлуатація), але й мають здатність переживати провину, прив’язаність до інших людей, можуть реалістично дивитися на ситуацію, не захищаючись ідеологією своєї правоти в будь-якому випадку.

    Тому антисоціальні особистості варіюються від радикально психопатичних, імпульсивних та схильних до садизму людей (наприклад, американський убивця Чарльз Рамірез, котрий вбивав та знущався над своїми жертвами, маючи маячні ствердження, що таким чином він «служить Сатані»), до вихованих, харизматичних людей (наприклад, персонажі з фільму «Змії в костюмах» про корпоративних психопатів). Також гарним прикладом є фільм про Джордана Белфорта, його криміналізована та нарцисична поведінка яскраво показана у «Вовку з Уолл-Стрит».

    ▪▪▪

    З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ АНТИСОЦІАЛЬНИЙ РОЗЛАД?

    Діти різні за темпераментом із самого народження. Вони демонструють вроджені відмінності в рівні активності, агресії, здатності заспокоюватися та інших схожих факторах, які можуть запустити розвиток у психопатичному напрямі. Ранні дослідження близнюків та прийомних дітей показують, що люди, котрі стають антисоціальними, вірогідно мають більш виражену конституціональну агресивність, ніж інші. Ранній досвід байдужості, насильства та жорстокого поводження можуть мати вплив на розвиток лобної кори, що є моральним центром мозку. Таким чином, взаємозв’язок між досвідом та генами може бути глибоко «прошитим» впливом на майбутню особистість.

    Антисоціальні люди мають низький рівень серотоніну, а діагностовані психопати відрізняються низькою реактивністю вегетативної нервової системи – що може пояснити їх жагу до небезпеки та сильних відчуттів і нездатність учитися на досвіді.

    Психологи Вільмсон, Алперт та Пуже виявили ще в 1998 році, що психопати мають аномалії в сітківці мозку, які забезпечують мовні та емоційні процеси; це дозволило припустити, що вони не отримують досвіду розуміння почуттів, котре є у більшості з нас. Замість цього вони засвоюють «другу мову», що необхідно для маніпулювання навколишніми, але не для вираження власних почуттів. По факту, вони вивчають, як говорити, але не усвідомлюють емоційної складової слів. У той час, як більшість з нас отримує емоційне задоволення від музики, естетики, добре виконаної роботи чи кохання, їм необхідні більш гострі почуття, щоб відчути себе живими.

    Дитинство антисоціальних особистостей часто сповнене хаосу та почуття небезпеки. В історіях жорстоких психопатів практично неможливо знайти люблячих, стабільних та захищаючих об’єктів прив’язаності. Якщо дивитися на харектеристику сім’ї, то частіше це депресивні, мазохістичні матері та вибухові садистичні батьки, а також наявність алкогольної й інших залежностей. Часто пристуні переїзди і сімейні розлучення. У таких нестабільних та лякаючих умовах здебільшого не може розвиватися впевненість у собі та можливість захистити себе, не вдаючися до жорстокості.

    Багато з прийомних батьків переконувалися на власному досвіді, що діти з дитячих будинків або ті, що перенесли насильство, можуть мати розлади прив’язаності, які створюють для них проблему проявляти та відчувати любов, навіть якщо в подальшому про них турбувалися та проявляли увагу до емоційного розвитку. Багато з таких дітей демонструють дезорганізовану прив’язаність, сприймаючи люблячих батьківських фігур як джерело страху або гніву.

    Інша історія, що має вплив на розвиток антисоціальної особистості, коли батьки показували глибоку переконаність у всемогутності дитини і давали посили, що життя не має права обмежувати бажання людини, і людина має право домінувати над іншими.

    ▪▪▪

    СТОСУНКИ З ІНШИМИ

    Антисоціальні люди часто хизуються своїми махінаціями, завоюваннями, аферами і вважають, що інші будуть вражені їхньою силою. Цей процес, у прямому сенсі, є безсоромним – вони не відчувають при цьому, що вчинили якось «погано». Їхні маніпуляції – це навмисна спроба використати іншу людину. І якщо інші особистості часто не усвідомлюють, що маніпулюють по відношенню до свого оточення, то в цьому випадку це конкретна дія з ціллю проти вас. Вони можуть применшувати власну завдану шкоду та відмовлятися від відповідальності. Наприклад, чоловіка затримала поліція за нанесення тяжких тілесних пошкоджень його подрузі, але на питання, що сталося і чому він так вчинив, він відповідає: «Ми трохи посперечалися, вона провокувала мене, і я не розрахував сили».

    Навіть усвідомлюючи базові емоції (як-то радість або злість), антисоціальні особистості не здатні визнати їх, оскільки пов’язують емоційні прояви зі слабкістю та вразливістю. Клінічні спостереження припускають, що в їх сімейному колі слова використовувалися в першу чергу для управління та контролю над іншими, часто діти отримували матеріальні заохочення, але були позбавлені емоційного контакту.

    ▪▪▪

    АНТИСОЦІАЛЬНЕ Я

    Коли дитина не має змоги прив’язатися до безпечного дорослого, єдиним об’єктом, у котрий виникає потреба вкладатися, щоб не загубити себе, стає Я та своя особиста влада. У процесі зростання в такої дитини формуються два полюси сприйняття: бажаний стан особистої всемогутності та лякаючий стан відчаю і слабкості. Агресивні та садистичні дії можуть стабілізувати власне Я антисоціальної особистості, зменшуючи неприємні стани та відновлюючи самооцінку.

    Якщо дивитися далі в спектр психопатичних особистостей, їх жорстокість переступає межі дозволеного. Серійний вбивця Девід Берковіц, відомий як «Син Сема», почав вбивати жінок після того, як дізнався, що його біологічна мати була повією, а не тою високоморальною жінкою, яку він собі уявляв. Усе дитинство та більшу частину життя він провів у дитячих будинках та прийомних сім’ях, уявляючи, що його мати «найкраща». Після того, як він дізнався, ким вона була, його ілюзія розбилася, і з’явилося лише непереборне відчуття гніву. Правда натиснула на активацію його психопатичного Я.

    Людина з антисоціальним типом особистості ще з дитинства має значно більше енергії та агресії в порівнянні з іншими дітьми. Її поведінка характеризується вседозволеністю – вона ігнорує потреби інших, робить те, що їй заманеться, справляється з наслідками втечею, звабленням чи погрозами. Багато чого в поведінці демонструє заздрість, хоча це й заперечується. Основна ідея наступна: «Зруйнувати те, що людина досягла, а я того не можу мати».

    Для підтримки антисоціальної особистості важливе активне обезцінювання того, що має інший. Для демонстрації радикального вияву такого типу особистості можна привести приклад серійного вбивці Теда Банді. Він описував свою потребу вбивати молодих жінок як спосіб «заволодіти» ними. Вбивці, що зображені в романі Трумена Капоте «Холоднокровне вбивство», вбили інше сімейство «без причини», крім того факту, що це була щаслива сім’я, величезну заздрість до якої вбивці не могли витримати.

    ▪▪▪

    АНТИСОЦІАЛЬНІ ОСОБИСТОСТІ В ПРОСТОРАХ ІНТЕРНЕТУ

    Інтернет – унікальне середовище, в якому людина контактує з приємними стимулами та жорстокими стресорами, що впливають на глибинні процеси особистості та поведінку щодо світу. Інтернет являє собою сприятливе середовище для антисоціального розладу особистості (далі АСРО) завдяки соціальним мережам, блогам, сайтам торгівлі та оголошень. Однак кримінальна діяльність – не єдине вираження антисоціальної поведінки в інтернеті. Було встановлено, що онлайн агресія, переслідування та залякування посилюють гнів і сум, а також мають негативний вплив на соціальний та емоційний розвиток підлітків.

    Більшість антисоціальних дій в інтернеті вивчали за допомогою конструкта The Dark Tetrad (Темна Тетрада), як у клінічній, так і повсякденній формі. Він був розроблений для включення патологічних особистостей, що мають «соціально злісні особистісні характеристики з тенденціями до емоційного холоду, дволикості та агресивності». Результати розділилися на чотири категорії: макіавелізм, нарцисизм, психопатія та повсякденний садизм.

    Макіавелізм – тактика використання обману та лестощів для маніпулювання людьми з ціллю особистісної вигоди. Люди, що відносяться до цієї категорії, як правило, цинічні та вправні маніпулятори, котрих не хвилює експлуатація інших. Часто вони з’являються в нашому житті як приємний друг/подруга по переписці, але з розвитком подальшого спілкування отримують щось від нас для свого задоволення, і ми не помічаємо, як з нами зробили «щось не так».

    Нарцисизм у рамках Тетради відноситься до людей, що виставляють напоказ власну грандіозність, значимість, схильність вважати себе унікальними. Вони часто включаються в якесь обговорення або пишуть коментарі не задля обміну досвідом через спілкування, а щоб підкреслити і показати себе. Нарцисична антисоціальна поведінка виражається у вигляді пихатості, міжособистісної нещирості, а також егоїзму в романтичних стосунках.

    Психопатія – найбільш небезпечний компонент, що включає високий рівень імпульсивності, жагу до гострих відчуттів і практично відсутність докорів совісті та емпатії.

    Повсякденний садизм – четверта ознака в Темній Тетраді, описується як жорстокість, що виражена в повсякденному житті, наприклад у перегляді жорстоких фільмів, заняттями жорстокими видами спорту, а також вираження жорстокості на комусь слабшому. Також люди, що підходили під цей типаж, показали схильність до агресивної поведінки в онлайн іграх, особливо коли опонент не супротивиться або здався, вони виражають бажання «добити» його або контролювати.

    Було встановлено, що характеристики, які представляють Темну Тетраду, виражають антисоціальну поведінку в інтернеті методом тролінгу, кіберагресії, кіберсталкінгу та кібербулінгу.

    Тролінг – навмисна агресивна, оманлива і цілеспрямована поведінка в інтернеті. Було встановлено, що психопатія та повсякденний садизм є значимими предикторами тролінгу, особливо в таких мережах, як Tinder та Facebook.

    Кіберагресія – цілеспрямоване нанесення шкоди людині чи групі людей за допомогою повідомлень принизливого, образливого змісту. Наприклад, відправка повідомлення «ти товста і нікому не подобаєшся» або розповсюдження чуток про когось у Facebook.

    Кіберсталкінг – ще одна форма онлайн поведінки спектра АСРО, яка визначається як цілеспрямоване, повторюване і зловмисне стеження чи переслідування людини в соціальній мережі. Така поведінка включає постійне спостереження, погрози на адресу ідентифікованої постраждалої людини, постійні контакти з нею, незважаючи на небажання постраждалого. Подібну тактику використовують особистості з психопатією та з повсякденним садизмом, особливо якщо це стосується сексуального підтексту.

    Кібербуллінгописують як постійну, цілеспрямовану та шкідливу поведінку в інтернеті, що демонструється проти більш слабких людей. Така поведінка пов’язана з черствістю та байдужістю через брак емпатії, почуття провини і мінімального переживання щодо впливу на інших від власної поведінки. Такі характеристики можуть підсилюватись у міру того, як люди почувають себе більш розкуто в мережі. Кібербулінг значно пов’язаний із садизмом, оскільки люди з високим рівнем садизму схильні отримувати особистісне задоволення від того, що їх жертви страждають.

    Убезпечити себе на просторах мережі досить важко, але головним правилом є перевірка інформації, критичне мислення та усвідомлення, що такі особистості насправді набагато слабкіші психологічно, ніж ми. Не «вестися» на їхні зловмисні дії, відстоювати свої кордони та припинити вчасно спілкування – найкращі способи тримати їх на відстані від себе як у мережі, так і в повсякденному житті.

    Корисна література:

    • О. Кернберг, «Агресія при розладах особистості»
    • Д. Дж. Фокс, «Антисоціальний, нарцисичний та межовий розлад особистості»
    • Н. МакВільямс, «Посібник по психоаналітичній діагностиці»

    #психологія #антисоціальний #ТипОсобистості #нарцис

    Може бути цікаво
    ВІКТОРІЯ ШАПОВАЛОВА
    Автор статті 14
    0
    Поділитися статтею
    Зворотній зв'язок

    Ідеї, колаборації, історії? Потрібна порада чи консультація? З питань співпраці, отримання профілактичних засобів та будь-яких інших – пиши тут:

    Дякуємо!
    Ваше питання надіслано.

    Ми надамо вам відповідь
    протягом трьох робочих днів.